ЗАЙНЯТІСТЬ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА ТА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Автор

, доктор економічних наук, професор, Strada Mitropolit Gavriil Bănulescu-Bodoni 61, Chișinău 2005, Молдова
ORCID ID:
, викладач, Strada Mitropolit Gavriil Bănulescu-Bodoni 61, Chișinău 2005, Молдова
ORCID ID:

В рубрицi

Економічна теорія;

Підписано до друку

21.11.2017

Номер випуску

2017 - № 4 (31)

Cторінка

11-25

Тип статті

Наукова стаття

Код УДК

330.1:331.5(478)(4)

ISSN print

2411-5584

Анотація

Постановка проблеми. У сучасній економіці, що базується на знаннях, зростає частка інтелектуальних робочих місць за рахунок фізичних, відбувається інтелектуалізація робочого процесу. Ринок праці Республіки Молдова перебуває в стадії переходу до конкурентоспроможної економіки та процесу глобалізації національних економік. Утім тягар економічних проблем перемістив людські проблеми, включаючи зайнятість, на друге місце. Це спричинило такі зміни зайнятості, які відрізняють ринок праці в Республіці Молдова від ринків праці в інших європейських країнах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес дослідників до проблеми зайнятості спостерігається протягом останніх двох століть. Найбільш відомими є праці таких економістів, як А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Мілль та Дж. М. Кейнс. Так, Дж. М. Кейнс стверджував, що безробіття не є абсолютним злом до певного моменту і може бути навіть позитивним чинником, спонукаючи людей працювати краще.
Однак у капіталістичному суспільстві відсутній механізм, який забезпечив би повну зайнятість робочої сили. Соціологічний підхід до концепції зайнятості привів до обґрунтування «системи
зайнятості» (Christiansen та ін., 1999), де зайнятість – це будь-який вид діяльності: праця за винагороду (заробітну плату), підприємництво, самозайнятість, волонтерство та будь-які інші види діяльності поза межами ринку праці (Koistinen, 2001).
В останні роки увагу науковців привернула сегментація ринку праці (Fields, 2009; Moscarola, 2010 та ін.). Маємо також численні дослідження європейського ринку праці, причому кожен з авторів розв’язує різні актуальні проблеми (Birca, 2015; Bostan, 2010 та ін.).
Мета статті полягає в аналізі зайнятості за видами економічної діяльності в Республіці Молдова та Європейському Союзі. Ми маємо намір показати відмінності та схожість процесів зайнятості в Республіці Молдова та ЄС, виявити потенційні проблеми зайнятості в Республіці Молдова.
Викладення основного матеріалу. Автори здійснили секторальний аналіз зайнятості населення в Республіці Молдова, приділивши особливу увагу аграрному сектору – другому за кількістю зайнятих сектору національної економіки. Частка зайнятих у сільському господарстві є найбільшою в Європі і перевищує аналогічний показник для Угорщини, Великої Британії, Болгарії та Португалії, країн із набагато більшою територією.
Індустріальний сектор у Республіці Молдова, з точки зору зайнятості, займає лише третю позицію. За критерієм зайнятості у промисловості автори класифікують країни – члени ЄС так:
1) країни, де частка зайнятих у промисловості перевищує 20 % від загальної кількості зайнятого населення: Болгарія, Чехія, Польща, Румунія, Словенія, Словаччина та Угорщина;
2) країни, де частка зайнятих у промисловості становить від 15 до 20 % від загальної кількості зайнятого населення: Австрія, Хорватія, Естонія, Німеччина, Італія та Португалія;
3) країни, де частка зайнятих у промисловості становить від 10 до 15 % від загальної кількості зайнятого населення: Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Ірландія, Литва, Латвія, Мальта, Іспанія та Швеція. Республіка Молдова належить до цієї категорії;
4) країни, де частка зайнятих у промисловості становить менше 10 % загальної кількості зайнятого населення: Кіпр, Греція, Люксембург, Велика Британія та Нідерланди.
Якщо рівень розвитку промисловості, окрім зайнятості, визначають і багато інших факторів, то для решти видів (сфер) економічної діяльності рівень зайнятості безпосередньо характеризує їх розвиток. У статті аналізується динаміка та чинники зайнятості у будівництві, на транспорті, у торгівлі, готельній та фінансовій діяльності – порівняно з країнами ЄС.
Висновки. Залежно від стану зайнятості можна оцінити рівень соціально-економічного розвитку країни. У Республіці Молдова в 2016 р. майже третина зайнятих працювала в сільському господарстві, що в 10 разів більше, ніж у таких країнах, як Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Мальта та Швеція. Порівняно з країнами ЄС ринок праці Республіки Молдова є неконкурентоспроможним.
Коротка анотація до статті
Структура зайнятості значно впливає на конкурентоспроможність ринку праці. Зміни, що відбулися в суспільстві в результаті інтелектуалізації праці, трансформували структуру зайнятості як у Республіці Молдова, так і в усьому світі. Багато людей з низьким рівнем професійної підготовки стали вразливими на ринку праці, а деякі втратили роботу. Нинішня структура зайнятості за видами економічної діяльності у Республіці Молдова не відповідає сучасному розвитку суспільства, а ринок праці є неефективним порівняно з європейським ринком праці.

Ключові слова

Робоча сила, зайнятість, ринок праці, європейський ринок праці, область діяльності, структурна зайнятість.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Article in PDF

11-25

Список літератури

Aceleanu, M. I. (2013). The labour market in the post-crisis economy: the case of Spain. Theoretical and Applied Economics Revue, Vol. XX, 3(580), 135–146.
Adumitracesei, I. D., Niculescu, N. G. (1995). Labor market. Technical Publishing house. Chisinau.
Aiginger, K., Horvath, Th., Mahringer, H. (2011). Why labour market performance differed across countries in the Recent Crisis. EUROFRAME (European Forecasting Research Association for the Macro-Economy). Retrieved from http://www.euroframe.org/fileadmin/user_upload/euroframe/docs/2011/EUROF11_Aiginger_Horwath_Mahringer.pdf
Barr, N. (1994). Labor markets and social policy in central and eastern europe. University Press. Oxford.
Birca, A. (2015). A comparative analysis of the labour market behaviour in the European Union and the Republic of Moldova. Annals of the «Constantin Brancusi» University of Targu Jiu. Economy Series, 6, 46–55.
Bostan, I., Grosu, V. (2010). The social effects of the current economic crisis on the European Union labour market. Review of Research and Social Intervention, 31, 7–21.
Christiansen, J., Koistinen, P., Kovalainen, A. (1999). Working Europe: reshaping European Employment systems. Aldershot Hants. England.
Clancy, G. (2007). The Labour Market and the Economy. Economic & Labour Market Review, 3 (2), 17–20.
Clasen, J., Clegg, D., Kvist, J. (2012). European labour market policies in (the) crisis, (12). European Trade Union Institute. Retrieved from https://www.etui.org/Publications2/Working-Papers/.
Fields, G. S. (2009). Segmented Labour Market Models in Developing Countries. Retrieved from http://digitalcommons.ilr.cornell.edu/articles/162.
Jula, N.(2000). Labor market theories, Publishing house BREN. Bucharest.
Koistinen, P. (2001). A future european employment model. Retrieved from http://www.uta.fi/isss/monnetcentre/wordit/Future11.rtf/.
Keynes, J. M. (1970). General Theory of Employment, Interest and Money. Scientific Publishing house. Bucharest.
Moscarola, F. C. (2010). Informal Caregiving and Women’s Work Choices: Lessns from the Netherlands. Labour, 24 (1), 93–105.
Petit, H. (2004). Cambridge contre Cambridge: une version segmentationiste. Economies et Sociétés – Ekonomiki i obshchestva, 23, 15 [in French].
Rubery, J., Wilkinson, F. (1981). Outwork and segmented labour markets. F. Wilkinson (ed.). The Dynamics of Labour Market Segmentation. London. Academic Press.
Serban, A. C. (2012). A better employability through labour market flexibility. The case of Romania. Procedia-Social and Behavioral Science Journal, Vol. 46, 805, 4539–4543.

17.11.2017