ШЕРИНГОВА ЕКОНОМІКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ ЗМІСТ І МАРКЕТИНГОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Автор
, доктор економічних наук, доцент, професор, Харків, пл. Свободи, 4
, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Харків, Фрунзе, 21

В рубрицi

 Економічна теорія;

Підписано до друку

 27.06.2024

Номер випуску

 2024 - 2 (57)

Cторінка

 6-24

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 [334.01+334.02+338.462]: 339.138

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 Постановка проблеми. У будь-якій науці досить часто зустрічаються парадоксальні ситуації, коли в науковому співтоваристві якесь поняття трактується конвенційно і передбачається його імпліцитне розуміння, але насправді воно інтерпретується по‑різному і вживається в різних контекстах. Одним із таких понять у системі економічних наук є «шерингова економіка» – економічна модель, що описує спільне споживання тих чи інших ресурсів певною групою економічних акторів. Особливості та складності теоретично коректного тлумачення змісту поняття «шерингова
економіка» визначаються його тавтологічністю – такою характеристикою, яка в трактуванні Рональда Коуза та Олівера Вільямсона означає універсальну пропозицію, яка є «явно правильною» (proposal that is clearly correct).
Дійсно, адже якщо розглядати будь-який економічний феномен як елемент економічної системи, то він обов’язково нестиме в собі характеристики «шеринговості» – спільності та взаємопов’язаності розвитку в контексті соціальних взаємодій. І це очевидно, оскільки не існувало і не існує економіки поза соціальним, моральним та етичним контекстом взаємодій людей – акторів людського суспільства.
До цього слід додати, що усунення теоретичної невизначеності у трактуванні шерингової економіки актуалізується на тлі її дедалі більшого зростання і постійного розширення спектра напрямів і форм розвитку.
Ці принципові характеристики шерингової економіки дозволили обґрунтувати важливість та актуальність теми. Вони склали загальну відправну основу всього дослідження, дозволили визначити його мету, логіку та структуру.
Формулювання цілей. Метою статті є узагальнення результатів теоретичних досліджень шерингової економіки та на основі цього визначення напрямів і форм міждисциплінарної інтеграції шерингової економіки та маркетингу, а також обґрунтування перспективних напрямів теоретичних досліджень шерингової економіки та актуальних завдань практики вдосконалення та розвитку технологій шерингу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасному розумінні шерингова економіка сформувалася у період 1990‑х – 2000‑х рр. І до цього часу належить формування теорії шерингової економіки в роботах Рейчел Ботсман і Ру Роджерса, Аруна Сундарараджана, Кріса Сандстрьома, Юхо Хамарі, Майкла А. Кусумано, Флери Барді, Рассела Белка, Йохена Вірца, Флоріана Гавлічека, Джани М. Екхардт, В. Кумара. Проте слід наголосити, що й нині значна частина аспектів теорії та практики шерингової економіки все ще залишається невизначеною і має дискусійний характер.
Виклад основного матеріалу. Шерингова економіка являє собою економічну модель спільного використання ресурсів групою економічних акторів на основі певних технологій, таких як мобільні програми та онлайн-платформи. Її основними сегментами, що отримали найбільший розвиток і найшвидше зростають, є: коворкінг, однорангова оренда споживчих товарів і однорангове фінансування, онлайн-платформи талантів, оренда на час відпустки та спільне проживання, а також спільне використання медичних послуг і мобільних пристроїв.
Висновки. Незважаючи на досягнуті успіхи в теоретичному вивченні шерингової економіки, багато проблем її розвитку трактуються неоднозначно та є об’єктом наукових дискусій. Це і концептуальне визначення самого змісту шерингової економіки, і ціла низка проблем практики використання шерингових технологій. Як загальна база вирішення і теоретичних, і прикладних завдань розвитку шерингової економіки може бути визначена інтеграція нової інституційної економіки та маркетингу.
Коротка анотація до статті
Анотація. У роботі проаналізовано теоретичні підходи до дослідження шерингової економіки, що склалися до цього часу, узагальнено результати теоретичних досліджень. Визначено напрями та форми міждисциплінарної інтеграції шерингової економіки та маркетингу як на рівні загальних концептуальних теоретичних уявлень, так і на рівні конкретної маркетингової практики реалізації шерингових технологій. Обґрунтовано перспективні напрями теоретичних досліджень шерингової економіки та актуальні завдання практики вдосконалення та розвитку технологій шерингу.

Ключові слова

 шерингова економіка, економіка співпраці, спільне споживання, однорангова економіка, фріланс та гіг-економіка, краудфандинг, краудсорсинг, коворкінг, кобрендинг.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 Economic Theory and Law, 2024-2-6-24

Список літератури

 Alston, L. J. (2008). New Institutional Economics. In S. N. Durlauf, & L. E. Blume (Eds.), The New Palgrave Dictionary of Economics. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/978‑1‑349‑95121‑5_2468-1
American Marketing Association (2024, May 15). Definition of Marketing. https://www.ama.org/the-definition-of-marketing-what-is-marketing/
Arndt, J. (1981). The political economy of marketing systems: Reviving the institutional approach. Journal of Macromarketing, 1 (2), 36–47. https://doi.org/10.1177/027614678100100206
Bardhi, F., & Eckhardt, G. M. (2012). Access-based consumption: The case of car sharing. Journal of Consumer Research, 39(4), 881–898. https://doi.org/10.1086/666376
Belk, R. (2014). You are what you can access: Sharing and collaborative consumption online. Journal of Business Research, 67(8), 1595–1600. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2013.10.001
Botsman, R., & Rogers, R. (2010). What’s mine is yours: The rise of collaborative consumption. HarperCollins e-books.
Broeckelmann, P. (2008). Austrian Economics as a Basis for a General Marketing Theory: Potentials and Limitations. VDM Verlag Dr. Müller.
Chambers, S. A. (2018). There’s No Such Thing as ’The Economy’: Essays on Capitalist Value. Punctum Books. https://library.oapen.org/handle/20.500.12657/25394
Cusumano, M. A., et al. (2019). The business of platforms: Strategy in the age of digital competition, innovation, and power. Harper Business.
Eckhardt, G. M., et al. (2019). Marketing in the Sharing Economy. Journal of Marketing, 83(5), 1–23. https://doi.org/10.1177/0022242919861929
Ellis, A. (2006). An exploration of new institutional economics for the strategic analysis of e-business with reference to transformational change [Doctoral dissertation, Brunel University]. http://bura.brunel.ac.uk/handle/2438/699
Hamari, J., et al. (2016). The sharing economy: Why people participate in collaborative consumption. Journal of the Association for Information Science and
Technology, 67(9), 2047–2059. https://doi.org/10.1002/asi.23552
Hawlitschek, F., et al. (2016). Trust in the sharing economy. Die Unternehmung, 70(1), 26–44. https://doi.org/10.5771/0042-059X-2016‑1‑26
Iyer, G. R. (1997). Comparative Marketing: An Interdisciplinary Framework for Institutional Analysis. Journal of International Business Studies, 28, 531–561. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8490110
Kherallah, M., & Kirsten, J. F. (2002). The new institutional economics: Applications for agricultural policy research in developing countries. Agrekon, 41(2), 110–133. https://doi.org/10.1080/03031853.2002.9523589
Kumar, V., et al. (2017). A strategic framework for a profitable business model in the sharing economy. Industrial Marketing Management, 69, 1–14. https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2017.08.021
Lesser, J. A., & Thumuluri, L. K. (2000). Beyond research streams: systematic integration of consumer concepts. Twentieth century postscripts. Management Research News, 23(5/6), 55–72. https://doi.org/10.1108/01409170010782046
McNaughton, R. B. (1999). Transaction cost analysis and the methodology of foreignmarket entry-mode studies. Environment and Planning A: Economy and
Space, 31(4), 575–596. https://doi.org/10.1068/a310575
Milgrom, P., & Roberts, J. (1992). Economics, Organization, and Management. Pearson.
Miller, D., & Krishna, M. (2022, September 19). The sharing economy and how it is changing industries. The balance. https://www.thebalancemoney.com/the-sharingeconomy-and-how-it-changes-industries-4172234
Osztovits A., et al. (2023, April 27). Sharing or paring? Growth of the sharing economy. PWC. https://www.pwc.com/hu/en/kiadvanyok/assets/pdf/sharing-economy-en.pdf
Sande, J. B. (2007). The role of common knowledge in buyer-supplier relationships [Doctoral dissertation, BI Norwegian Business School]. https://www.researchgate.net/publication/242685551_The_Role_of_Common_Knowledge_in_Buyer-Supplier_Relationships
Sandström, Ch., et al. (2018). How sustainable isthe sharing economy? On the sustainability connotations of sharing economy platforms. Journal of Cleaner Production, 206, 419–429. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.09.196
Santarelli, E. (2003). The diffusion of e-commerce among SMEs: Theoretical implications and empirical evidence. Small Business Economics, 21(3), 273–83. https://doi.org/10.1023/A:1025757601345
Schor, J. A. (2011). Sustainable economy for the 21st century. Seven Stories Press.
Sundararajan, A. (2016). The sharing economy: The end of employment and the rise of crowd-based capitalism. The MIT Press.
Williamson, O. E. (1991). The Logic of Economic Organization. In Oliver E. Williamson & Sidney G. Winter (Eds.), The Nature of the Firm: Origins, Evolution, and Development (pp. 90–116). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780195065909.003.0007
Williamson, O. E., Winter, S. G., & Coase, R. H. (1991). Nature of the firm. Oxford University Press.
Williamson, O., & Ghani, T. (2011). Transaction cost economics and its uses in marketing. Journal of the Academy of Marketing Science, 40(1), 74–85. https://doi.org/10.1007/s11747‑011‑0268‑z
Wirtz, J., et al. (2019). Platforms in the peer-to-peer sharing economy. Journal of Service Management, 30(4), 452–483. https://doi.org/10.1108/JOSM-11‑2018‑0369

Код DOI

 https://doi.org/10.31359/2411-5584-2024-57-2-6

27.06.2024