ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ САНКЦІЙ ЄС: ВІД ІНІЦІАЦІЇ ДО ВВЕДЕННЯ В ДІЮ |
|||||
Автор |
![]() Гончар А. А., магістр міжнародного права, кафедра міжнародного, цивільного та комерційного права, Україна, м. Київ |
||||
В рубрицi |
Право; | ||||
Підписано до друку |
27.06.2024 | Номер випуску |
2024 - 2 (57) | Cторінка |
71-82 |
Тип статті |
Наукова стаття | Код УДК |
341.018:341.171(4-6ЄС) | ISSN print |
2411-5584 |
Анотація |
Постановка проблеми. На сучасному глобальному рівні, імплементація санкційних регламентів Європейського Союзу (ЄС) стала важливою темою. Еволюція цих регламентів від початкової концепції до сучасного виконання представляє складну проблему. Незважаючи на наявність міцної правової бази та зусиль різних учасників, ефективна реалізація та виконання санкцій стикається з викликами. Ці виклики мають не лише правовий та політичний, але й економічний та соціальний характер, ускладнений різними інтересами держав-членів ЄС, кожна з яких має свій унікальний геополітичний контекст та пріоритети. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед важливих досліджень – роботи таких авторів, як Бірстекер (2013), Рассел (2018), Бендік, Аландер, Бохтлер (2020), Портела (2022, 2023), Лонардо (2023), Імменкамп (2024). Мета цієї статті полягає в огляді проблемних питань, критичному аналізі найновіших досліджень та публікацій, а також у визначенні цілей дослідження. Ці цілі включають аналіз процесу введення санкцій, розуміння ролі держав-членів та Європейської комісії у виконанні санкцій. Автор статті прагне зробити свій внесок у поточний дискурс щодо санкцій ЄС та надати цінні висновки, які можуть вплинути на формування політики та подальші дослідження. Виклад основного матеріалу. До 1980-х рр. Європейська спільнота не запроваджувала власних санкцій, а держави-члени виконували санкції ООН. Після закінчення холодної війни санкції стали частиною Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП) ЄС. З 2004 р. Європейська рада прийняла Основні принципи використання обмежувальних заходів (санкцій), спрямованих на захист прав людини, демократії, верховенства права та боротьбу з загрозами, такими як зброя масового знищення та тероризм. Існують три основних типи санкцій ЄС: 1) виконавчі санкції ООН, які ЄС зобов’язаний реалізувати; 2) автономні санкції, що доповнюють санкції ООН; 3) автономні санкції без наявності санкцій ООН. Санкції поділяються на загальні заходи, що впливають на сектори економіки, та заходи проти конкретних осіб і організацій. Санкції ЄС, як частина СЗБП, поділяються на такі основні категорії: 1) загальні заходи, що впливають на конкретні сектори і можуть мати широкий вплив на економіку; 2) заходи, застосовані проти визначених осіб та організацій, зазначених у додатку до законодавства. Інша класифікація, стосується організаційної структури режиму санкцій, які можуть бути географічними або тематичними. Розроблення санкційних режимів включає різні органи ЄС. Високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки відіграє ключову роль у підготовці санкцій. Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) підтримує Високого представника у виконанні мандату. Рада ЄС приймає рішення щодо санкцій, а Європейська комісія відповідає за їх моніторинг та забезпечення виконання. У розробленні та виконанні санкцій беруть участь численні органи ЄС, включаючи Раду ЄС, Високого представника ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки, Європейську службу зовнішніх справ, Європейську комісію та навіть Європейський парламент. Рада ЄС приймає рішення щодо санкцій, а Європейська комісія забезпечує їх моніторинг та виконання. Держави – члени ЄС відіграють ключову роль у реалізації та виконанні санкцій, тоді як Європейська комісія відповідає за забезпечення дотримання цих регламентів. Висновки дослідження. Дослідження підтверджує гіпотезу про те, що санкції ЄС стали важливим інструментом підтримки міжнародного миру та безпеки. Вони слугують інструментом захисту прав людини, демократії, верховенства права та протидії загрозам, таким як зброя масового знищення та тероризм. Це відповідає принципам Статуту ООН та Договору про Європейський Союз (TEU), демонструючи відданість ЄС міжнародному праву. З плином часу прослідковується перехід до більш цільового підходу до санкцій, спрямованого на тих, хто несе відповідальність за політику або дії, що викликали рішення ЄС про введення санкцій. Цей перехід зумовлений гуманітарними міркуваннями, такими як негативний вплив широких санкцій на цивільне населення. Дослідження також підкреслює складність розроблення санкційних режимів, залучення різних органів ЄС та центральну роль держав-членів у реалізації санкцій. Це відображає унікальну інституційну структуру ЄС, де прийняття рішень централізоване, але реалізація значною мірою залишається в компетенції держав-членів. Практичні висновки можуть вплинути на формування політики та юридичну практику, надаючи цінні інсайти для практиків, включаючи політиків, юристів та тих, хто займається реалізацією санкцій. Майбутні дослідження можуть глибше дослідити ефективність цільового підходу до санкцій та вивчити потенційні впливи санкцій ЄС на міжнародні торговельні регулювання та основних прав та свобод людини, а також можуть сприяти поточним дебатам про баланс між необхідністю ефективних санкцій та мінімізацією їхнього впливу на торгівлю та гуманітарні умови, збагачуючи академічний дискурс та політичну практику. Коротка анотація Анотація. У статті розглядається питання еволюції регулювання санкцій Європейського Союзу (ЄС) та механізмів введення їх у дію, зосереджуючись на їх зростаючій інтеграції у Спільну зовнішню та безпекову політику (СЗБП) ЄС з початку 1990-х рр. Зазначається про перехід від широких санкцій до більш цільових заходів проти осіб і організацій, пов’язаних із політиками або діями, що викликають запровадження обмежувальних заходів. Для написання статті автор проаналізував типи санкцій ЄС, їхнє правове підґрунтя та взаємодію з міжнародними торговельними регулюваннями. Методологія включає детальний розгляд документів ЄС, керівних принципів та положень договорів, а також аналіз релевантних публікацій та досліджень. |
||||
Ключові слова |
право ЄС, цільовий підхід, автономні санкції, Спільна зовнішня та безпекова політика, Національний компетентний орган, Європейська комісія. | ||||
Рецензент |
|||||
Зовнішній рецензент |
|||||
Стаття у PDF |
Economic Theory and Law, 2024-2-71-82 | ||||
Список літератури |
1. Bendiek, A., Ålander, M., & Bochtler, P. (2020). CFSP: The capability-expectation gap revisited. SWP Comment, 58. https://www.swp-berlin.org/publications/products/comments/2020C58_CFSPOutput.pdf 2. Biersteker, T., & Portela, C. (2015). EU sanctions in context: Three types. European Union Institute for Security Studies, Brief No. 26. https://www.academia.edu/14146332/EU_sanctions_in_context_three_types 3. Council of the European Union (2004). Basic Principles on the Use of Restrictive Measures (Sanctions), 10198/1/04, REV 1, Brussels, 7 June 2004 https:// data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-10198-2004‑REV-1/en/pdf 4. Council of the European Union (2018). Sanctions Guidelines – update, 5664/18, May 2018. https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-5664-2018‑INIT/en/pdf 5. Council of the European Union (2022). Restrictive measures (Sanctions) – update of the EU Best Practices for the effective implementation of restrictive measures, 10572/22, 27.06.2022. https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST10572-2022‑INIT/en/pdf 6. Eckes, C. (2022). EU global human rights sanctions regime: is the genie out of the bottle? Journal of Contemporary European Studies, 30(2). https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14782804.2021.1965556 7. EEAS – The European External Action Service (2023). European Union sanctions. https://www.eeas.europa.eu/eeas/european-union-sanctions_en#10708 8. EUR-lex. (n.d.). Glossary. Restrictive measures (sanctions). https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/glossary/restrictive-measures-sanctions.html 9. European Commission (2008). Sanctions orrestrictive measures. https://eeas.europa.eu/archives/docs/cfsp/sanctions/docs/index_en.pdf 10. European Commission (2022). Frequently asked questions: Restrictive measures (sanctions). https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/qanda_22_1401 11. European Commission (2023). Overview of sanctions and related resources. https://finance.ec.europa.eu/eu-and-world/sanctions-restrictive-measures/overview-sanctionsand-related-resources_en 12. European Parliament (2023). European Parliament resolution of 18 January 2023 on the implementation of the common foreign and security policy – annual report 2022, P9_TA(2023)0009. https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA9‑2023‑0009_EN.pdf 13. Immenkamp, B. (2024). EU sanctions: A key foreign and security policy instrument. European Parliamentary Research Service, PE 760.416. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2024/760416/EPRS_BRI%282024 %29760416_EN.pdf 14. Lonardo, L. (2023). Restrictive Measures: Constitutional Issues, Classification, Judicial Review. EU Common Foreign and Security Policy after Lisbon, Springer. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978‑3‑031‑19131‑2_4 15. Martin, E. (2019). La politique de sanctions de l’Union Européenne. Ambition multilatérale contre logique de puissance. Etudes de l’Ifri, Institut français des relations internationales. https://www.ifri.org/fr/publications/etudes-de-lifri/politique-desanctions-de-lunion-europeenne-ambition-multilaterale 16. Portela, C., & Olsen, K. (2023). Implementation and monitoring of the EU sanctions’ regimes, including recommendations to reinforce the EU’s capacities to implement and monitor sanctions. Study, Directorate General for External Policies of the Union, PE 702.603. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2023/702603/EXPO_STU(2023)702603_EN.pdf 17. Portela, C. (2022). Sanctions, conflict and democratic backsliding. European Institute for Security Studies, Brief No. 6. https://www.iss.europa.eu/sites/default/files/EUISSFiles/Brief_6_Sanctions.pdf 18. Russell, M. (2018). EU sanctions: A key foreign and security policy instrument. European Parliamentary Research Service, PE 621.870. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2018/621870/EPRS_BRI(2018)621870_EN.pdf |
||||
Код DOI |
https://doi.org/10.31359/2411-5584-2024-57-2-71 |
Цей запис також доступний на: Англійська
27.06.2024