ОНЛАЙН-СУД ЯК ПЛАТФОРМА ДЛЯ РОЗГЛЯДУ МАЛОЗНАЧНИХ СПРАВ У КОНТЕКСТІ ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Автор
, докторка юридичних наук, доцентка, завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу і міжнародного при, Харків

В рубрицi

 Право;

Підписано до друку

 07.09.2023

Номер випуску

 2023-№3 (54)

Cторінка

 77-92

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 347.91/.95:004

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 Постановка проблеми. Онлайн-врегулювання спорів (ОDR) є важливим аспектом трансформації приватних та публічних механізмів вирішення спорів. Ця еволюція нерозривно пов’язана з повсюдною інтеграцією інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у cферу цивільного судочинства. У літературі ОDR пов’язується із забезпеченням доступу до правосуддя та усуненням фінансового, часового та інформаційного дисбалансу між сторонами провадження, водночас запровадження ІКТ у цю сферу містить і ряд викликів. Онлайн-суди наразі вважаються однією з найбільш ефективних інновацій у сфері вирішення малозначних справ, проте в Україні зазначений досвід досі залишається невідомим, чим і зумовлена актуальність вказаного дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед найбільш значущих досліджень можна виділити роботи таких авторів, як О. Рабінович-Ейні (O. Rabinovich-Einy), Р. Е. Cаскінд (R. E. Susskind), Ш. Солтер (Sh. Salter), Т. Сордін (Т. Sourdin), В. Тан (V. Tan), Д. Томпсон (D. Thompson), А. Дж. Шмітц (A. J. Schmitz) та ін.
Виклад основного матеріалу. У статті йдеться про термінологічну неузгодженість, пов’язану з використанням трьох синонімів на позначення ІТ-технологій у сфері цивільного судочинства, зокрема кіберправосуддя, цифрове правосуддя та електронне правосуддя. Авторка пропонує використовувати термін «електронне правосуддя», який включає в себе електронну подачу документів, електронні системи розподілу справ, електронний документообіг, електронне відкриття справ, ОDR, електронні системи судової практики, використання штучного інтелекту в цивільному судочинстві. Одним із найбільш перспективних напрямів реформування сфери цивільного судочинства в усьому світі наразі визнано упровадження системи ODR, яка включає в себе альтернативні онлайн-способи вирішення спорів та онлайн-суди. Сучасні онлайн-суди характеризуються гібридизацією формальних і неформальних процесів правосуддя, що створює образ нового суду в цивільних справах і суттєво впливає на еволюцію розуміння міжнародного стандарту доступу до правосуддя. До переваг онлайн-судів можна віднести зміщення фокусу уваги на користувача судової платформи, більшу ефективність судового розгляду завдяки автоматизації процесів, економічність системи з точки зору часу та грошей, оскільки її упровадження зменшує судові витрати, дає можливість самопредставництва завдяки зручній навігації тощо. Така система вирішення спорів також має вирішальне значення для забезпечення рівного доступу до правосуддя, оскільки її простота та високий ступінь алгоритмізації дозволяє збалансувати позиції сторін та усунути або принаймні пом’якшити так звані процесуальні переваги сторін.
Висновки. Онлайн-суди можуть забезпечити не лише доступ до правосуддя у малозначних справах, а й показати якісно інший результат судочинства в цивільних справах, створюючи нову архітектуру системи вирішення цивільних спорів, яка відображає превалювання консенсусу, інтегруючи онлайн-напрямок вирішення спорів у зазначену систему на ранніх стадіях. Це дозволить особам спробувати врегулювати спір до судового розгляду, розвантажуючи судову систему та підвищуючи задоволеність громадськості нею і довіру до суду як інституту демократичного суспільства. Зважаючи на зазначене, у нашій державі доцільно використати досвід зарубіжних країн та запровадити онлайн-суди для вирішення окремих категорій малозначних справ.
Коротка анотація до статті
Анотація. Цю статтю присвячено аналізу онлайн-судів як платформи для розгляду малозначних справ у цивільному судочинстві. У статті описано два основних підходи до концепції онлайн-вирішення спорів (ОDR) – вузький і широкий. З точки зору широкого підходу авторка описує різні типи онлайн-судів для розгляду малозначних справ, зокрема: Online Civil Resolution Tribunal (Британська Колумбія, Канада), Online Solutions Court (Велика Британія) тощо. Авторка аналізує сучасні інновації в структурі онлайн-судів, Пов’язані з інтеграцією інформаційних систем та альтернативних способів вирішення спорів до платформ онлайн-судів. Окрему увагу приділено гарантіям права на справедливий судовий розгляд в онлайн-судах.

Ключові слова

 онлайн-вирішення спорів (ОDR), онлайн-суд, малозначні справи, справедливий судовий розгляд, електронне правосуддя, кіберправосуддя, цифрове правосуддя.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 77-92

Список літератури

 1. Baumann, B. (2002). Electronic Dispute Resolution (EDR) and the development of internet activities. Syracuse Law Review, 52(4), 1227–1242.
2. Bordone, R. C. (1998). Electronic Online Dispute Resolution: A systems approach – Potential, problems, and a proposal. Harvard Negotiation Law Review, 3, 175–212.
3. Boscheinen-Duursma, H. Ch., & Khanyk-Pospolitak, R. (2019). Austrian and Ukrainian comparative study of e-justice: Towards conference of judicial rights protection. Access to Justice in Eastern Europe, 4, 42–59.
4. Cashman, P., & Ginnivan, E. (2019). Digital Justice: Online resolution of Minor Civil Disputes and the use of digital technology in complex litigation and class actions. Macquarie Law Journal, 19, 39–80.
5. Access to justice and the Internet: Potential and challenges: Resolution 2081 (2015) of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe. https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-EN.asp?fileid=22283
6. Opinion No. (2011)14 of the Consultative Council of European Judges CCJE “Justice and information technologies (IT)”: Adopted by the CCJE at its 12th plenary meeting (Strasbourg, 7–9 November 2011): CCJE(2011)2 Final. https://rm.coe.int/168074816b
7. Dimitrov, G. G. (2013). E-justice as adopted in Bulgaria. Digital Evidence and Electronic Signature Law Review, 10, 97–103.
8. European Commission for the Efficiency of Justice. (2017). Guidelines on how to drive change towards cyberjustice: Stock-taking of tools deployed and summary of good practices. As adopted at the 28th meeting of the CEPEJ on 7 December 2016. https://edoc.coe.int/en/efficiency-of-justice/7501-guidelines-on-how-to-drive-change-towardscyberjustice-stock-taking-of-tools-deployed-and-summary-of-good-practices.html
9. Case of Fexler v. Sweden (Application no. 36801/06), Judgement, 13 October 2011 (ECHR). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-106918
10. Fredriksen, H. H., & Strandberg, M. (2016). Is e-justice reform of Norwegian civil procedure finally happening. Oslo Law Review, 3(2), 72–88.
11. Case of Fröbrich v. Germany (Application no. 23621/11), Judgement, 16 March 2017. ECHR). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-171971
12. Haloush, H. A. (2008). Internet infrastructure and Online Alternative Dispute Resolution. John Marshall Journal of Computer and Information Law, 25(2), 217–240.
13. Haloush, H. A., & Malkawi, B. (2008). Internet characteristics and Online Alternative Dispute Resolution. Harvard Negotiation Law Review, 13(2), 327–348.
14. Kastner, Ph. (2017). Transitional justice + Cyberjustice = Justice. Leiden Journal of International Law, 30(3), 753–770.
15. Brigs, J. (2016, July). Civil courts structure review: Final report. Judiciary of England and Wales. https://www.judiciary.uk/wp-сontent/uploads/2016/07/civil-courtsstructure-review-final-report-jul-16-final-1.pdf
16. Lupo, G., & Bailey, J. (2014). Designing and implementing e-justice systems: Some lessons learned from EU and Canadian examples. Laws, 3(2), 353–387.
17. Online Dispute Resolution Advisory Group (2015). Online Dispute Resolution for low value civil claims: Report. https://www.judiciary.uk/wp-content/uploads/2015/02/Online-Dispute-Resolution-Final-Web-Version1.pdf
18. Rabinovich-Einy, O. (2006). Balancing the skales: The Ford-Firestone case, the Internet, and the future Dispute Resolution Landscape. Yale Journal of Law and Technology, 6, 1–53.
19. Rabinovich-Einy, O., & Katsh, E. (2014) Digital justice: Reshaping boundaries in an Online Dispute Resolution environment. International Journal of Online Dispute Resolution, 1(1), 5–36.
20. Rabinovich-Einy, O., & Katsh, E. (2017). Access to digital justice: Fair and efficient processes for the modern age. Cardozo Journal of Conflict Resolution, 18(3), 637–658.
21. Rabinovich-Einy, O., & Katsh, E. (2017). The new new courts. American University Law Review, 67(1), 165–215.
22. Rule, C. (2016). Is ODR ADR: A response to Carrie Menkel-Meadow. International Journal of Online Dispute Resolution, 3(1), 8–11.
23. Salter, Sh. (2017). Online Dispute Resolution and justice system integration: British Columbia’s Civil Resolution Tribunal. Windsor Yearbook of Access to Justice, 34(1), 112–129.
24. Salter, Sh., & Thompson, D. (2017). Public-centered civil justice redesign: A case study of the British Columbia Civil Resolution Tribunal. McGill Journal of Dispute Resolution, 3, 113–153.
25. Schmitz, A. J. (2019). Expanding access to remedies through e-court initiatives. Buffalo Law Review, 67(1), 89–163.
26. Sourdin, T. (2018). Judge v. Robot: Artificial Intelligence and judicial decision-making. University of New South Wales Law Journal, 41(4), 1114–1133.
27. Sourdin, T., Li, B., & Burke, T. (2019). Just, quick and cheap: Civil Dispute Resolution and technology. Macquarie Law Journal, 19, 17–38.
28. Susskind, R. E. (1986). Expert systems in law: A jurisprudential approach to Artificial Intelligence and legal reasoning. Modern Law Review, 49(2), 168–194.
29. Tan, V. (2019). Online Dispute Resolution for small civil claims in Victoria: A new paradigm in civil justice. Deakin Law Review, 24, 101–138.
30. Thompson, D. (2015). Creating new pathways to justice using simple Artificial Intelligence and Online Dispute Resolution. International Journal of Online Dispute Resolution, 2(1), 4–53.
31. Thornburg, E. G. (2000). Going private: Technology, due process, and Internet Dispute Resolution. U. C. Davis Law Review, 34(1), 151–220.
32. Tsuvina, T. A. (2020). Online courts and Online Dispute Resolution in terms of the international standard of access to justice. Problems of Legality, 149, 62–79.
33. Van den Hoogen, R. (2008). Will e-justice still be justice – Principles of a fair electronic trial. International Journal for Court Administration, 1(1), 65–73.
34. Velicogna, M., & Errera, A. (2013). Building e-justice in continental Europe: The TeleRecours experience in France. Utrecht Law Review, 9(1), 38–59.
35. Victorio, R. M. (2001). Internet Dispute Resolution (iDR): Bringing ADR into the 21st Century. Pepperdine Dispute Resolution Law Journal, 1(2), 279–300.

Код DOI

 https://doi.org/10.31359/2411-5584-2023-54-3-77

07.09.2023