АЛГОРИТМИ В ДІЯЛЬНОСТІ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

Автор
, кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри прав людини та юридичної методології, Харків

В рубрицi

 Право;

Підписано до друку

 07.09.2023

Номер випуску

 2023-№3 (54)

Cторінка

 93-104

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 340.12:004.77.021

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 Постановка проблеми. Цифрові платформи вже набули значної влади в політичному, економічному та правовому сенсі. Подальше розгортання алгоритмів у діяльності таких платформ надає їм ще більшої потужності, дозволяючи як непомітні, так і масові впливи на людей і суспільства. Це особливо добре прослідковується на прикладі алгоритмічного управління та цензурування, контролю думок і поведінки індивідів, відмови від узгоджених міжнародних стандартів на користь набору правил, запропонованих власниками платформ, а також непродуманої автоматизації процесів вирішення суперечок.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні триває дискусія навколо термінів «цифрові», «онлайн» та «соціальні» платформи, так само, як і щодо дефініції алгоритмів. Термін «цифрові платформи» має більше переваг як усталений і як такий, що відображає особливості цифрової ери. Незважаючи на те, що значна частина дискусій обертається навколо алгоритмів програмного забезпечення, у цій статті приймається ширший контекст. Сучасні дослідження не звертають достатньої уваги на спроби представити суто економічне обґрунтування нарощування алгоритмів у діяльності платформ та слабко висвітлюють той факт, що бенефіціарами певних інновацій є радше власники платформ, ніж людство як таке чи суспільства як такі.
Метою цієї статті є визначення впливу алгоритмів на діяльність цифрових платформ та окреслення основних наявних і потенційних наслідків цього для людей і суспільств, з особливим акцентом на наслідках для таких європейських фундаментальних цінностей, як права людини, верховенство права та демократія.
Виклад основного матеріалу. Діяльність цифрових платформ та її наслідки, які впливають на стан фундаментальних цінностей включають: 1) максимальне залучення користувачів до проведення часу на певній цифровій платформі; 2) створення враження, що платформи розширюють поле вибору, який роблять люди, фактично суттєво формуючи цей вибір; 3) просування товарів, послуг чи думок, не розрізняючи, чи слід їх просувати; 4) формування реальності на всіх рівнях від формування індивідуальної стрічки в соціальних мережах до формування державної політики в певних сферах; 5) декларування відданості фундаментальним цінностям, інтерпретуючи їх у спосіб, який є вигідним для діяльності платформ, або інтерпретуючи їх так, як власники платформ вважають, що ці цінності слід тлумачити; 6) побудова та нарощення алгоритмічного управління та сприяння нав’язуванню алгоритмічного підходу в ширшому соціальному контексті. Накопичена влада, з одного боку, та неспроможність права впоратися з викликами цифрової ери – з іншого, дають платформам можливість маневрувати й уникати відповідальності. Платформи безконтрольно просувають непродуману й штучно прискорену алгоритмізацію. Особливо небезпечними для прав людини, верховенства права та демократії є алгоритмічне управління та цензурування, запроваджуване платформами, у тому числі тому, що негативні наслідки цього виходять далеко за межі цифрового простору. Нездатність алгоритмів платформ належним чином реагувати на надзвичайні обставини й конфлікти поглиблює проблеми, і ці проблеми не можуть і не повинні бути вирішені за рахунок удосконалення технологій.
Висновки. Цифрові платформи використовують агресивну бізнес-модель і сприяють необміркованому прискоренню алгоритмізації, а також формують цифровий простір і суспільні відносини за межами цифрового. Вони керують онлайн-середовищем за допомогою алгоритмів, водночас займаючи нішу, яка не цілком успішно регулюється правовими інструментами. Алгоритми платформ нечутливі до ситуацій конфлікту чи війни, вони не спираються на спеціальні правові режими чи принципи, які можуть бути чимось на зразок Женевських конвенцій онлайн. Усе це може мати фатальні наслідки для фундаментальних цінностей, які є основою правопорядків та спільного існування людей у демократичних суспільствах.
Коротка анотація до статті
Анотація. У статті розглядається питання впливу алгоритмів у діяльності цифрових платформ на європейські фундаментальні цінності, які повністю або частково поділяються людьми та спільнотами в європейському правопорядку та правопорядках національних правових систем. У статті визначаються певні серйозні наслідки для прав людини, верховенства права та демократії. Пропонується вважати ключовими наслідки, які проявляються в діяльності цифрових платформ, з особливим фокусом на ті, що випливають з алгоритмічного управління, цензурування та відсутності превентивних механізмів і належного балансування прав і цінностей у випадках надзвичайної ситуації чи конфлікту.

Ключові слова

 цифрові платформи, онлайн-платформи, алгоритми, алгоритмічне управління, європейські фундаментальні цінності, цифрова ера, правопорядок

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 93-104

Список літератури

 1. Briziarelli, M., & Armano, E. (2022). Domus Capitalismi: Abstract spaces and domesticated subjectivities in times of Covid-19. In E. Armano, M. Briziarelli, & E. Risi (Eds.), Digital platforms and algorithmic subjectivities (pp. 47–61). University of Westminster Press. https://doi.org/10.16997/book54.d
2. Cobbe, J. (2021). Algorithmic censorship by social platforms: Power and resistance. Philosophy & Technology, 34, 739–766. https://doi.org/10.1007/s13347-020-00429-0
3. Di Porto, F., & Zuppetta, M. (2021). Co-regulating algorithmic disclosure for digital platforms. Policy and Society, 40(2), 272–293. https://doi.org/10.1080/14494035.2020.1809052
4. Falco, E., & Kleinhans, R. (2018). Beyond technology: Identifying local government challenges for using digital platforms for citizen engagement. International Journal of Information Management, 40, 17–20. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2018.01.007
5. Frenken, K., & Fuenfschilling, L. (2020). The rise of online platforms and the triumph of the corporation. Sociologica, 14(3), 101–113. https://doi.org/10.6092/issn.1971-8853/11715
6. Gawer, A. (2009). An introduction. In A. Gawer (Ed.), Platforms, markets and innovation (pp. 1–18). Edward Elgar Publishing.
7. Gillespie, T. (2013). The relevance of algorithms. In T. Gillespie, P. J. Boczkowski, & K. A. Foot (Eds.), Media technologies: Essays on communication, materiality, and society (pp. 167–193). MIT Press.
8. Greene, T., Martens, D., & Shmueli, G. (2022). Barriers to academic data science research in the new realm of algorithmic behaviour modification by digital platforms. Nature Machine Intelligence, 4, 323–330. https://doi.org/10.1038/s42256-022-00475-7
9. Kettemann, M. C. (Ed.). (2022). How platforms respond to human rights conflicts online: Best practices in weighing rights and obligations in hybrid online orders. Verlag Hans-Bredow-Institut. https://doi.org/10.21241/ssoar.8187
10. Rossiter, N., & Zehle, S. (2022). Platform politics and a world beyond catastrophe. In E. Armano, M. Briziarelli, & E. Risi (Eds.), Digital platforms and algorithmic subjectivities (pp. 33–46). University of Westminster Press. https://doi.org/10.16997/book54.c
11. Spagnoletti, P., Resca, A., & Lee, G. (2015). A design theory for digital platforms supporting online communities: A multiple case study. Journal of Information Technology, 30, 364–380. https://doi.org/10.1057/jit.2014.37
12. Suzor, N. (2018). Digital constitutionalism: Using the rule of law to evaluate the legitimacy of governance by platforms. Social Media + Society. https://doi.org/10.1177/2056305118787812
13. Shaping Europe’s digital future. Online platforms. (2022, June 7). European Commission. https://digital- strategy.ec.europa.eu/en/policies/online-platforms
14. Thiago, D. O. (2020). Content moderation technologies: Applying human rights standards to protect freedom of expression. Human Rights Law Review, 20(4), 607–640. https://doi.org/10.1093/hrlr/ngaa032
15. Whalen, R. (2022). Defining legal technology and its implications. International Journal of Law and Information Technology, 30, 47–67. https://doi.org/10.1093/ijlit/eaac005

Код DOI

 https://doi.org/10.31359/2411-5584-2023-54-3-93

07.09.2023