НОВАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ: НА ПЕРЕТИНІ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРАВА І ПРАВА ПРАВ ЛЮДИНИ

Автор
, кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри цивільного судочинства, арбітражу і міжнародного прив, Харків

В рубрицi

 Економічний аналіз права;

Підписано до друку

 07.09.2023

Номер випуску

 2023-№3 (54)

Cторінка

 59-76

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 [341.171(4-6ЄС):004.77]:33.021

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 Постановка проблеми. У сучасному світі онлайн-платформи є організаціями, які докорінно змінюють економіку та суспільство. Під поняттям «онлайн-платформа» розуміється вид надавачів посередницьких послуг, який за уповноваженням своїх користувачів не тільки зберігає, а й розповсюджує розміщену ними інформацію серед публіки. Платформи відрізняються за своїми функціями й цілями, але всіх їх об’єднує те, що вони найчастіше є економічно могутніми утвореннями, що мають тенденцію до монополізації цифрового ринку.
Аналіз останніх джерел. Економічні особливості онлайн-платформ аналізували європейські та американські вчені: Ж. Р. Белк, Д. С. Еванс, А. Хейн, М. Шрейк та ін., М. Л. Кац, Д. П. Макінтайр та А. Шрінівасан та ін. Водночас питання правового статусу та відповідальності онлайн-платформ аналізували: Kyle Langvardt, Barrie Sander, Kate Klonick, C. Busch, T. R. de las Heras Ballell, Марі Джул Соренсен та ін.
Метою статті є всебічний аналіз європейських правових актів, прийнятих протягом останніх років у відповідь на виклики, спричинені онлайн-платформами, та оцінка сильних і слабких сторін цих актів.
Виклад основного матеріалу. Основні нормативно-правові акти, що найбільш комплексно регулюють діяльність онлайн-платформ, було прийнято в ЄС у 2022 р.: це Регламент про цифрові послуги (DSA) та Регламент про цифрові ринки (DMA). Обидва акти мають екстериторіальну дію: вони застосовуються до платформ, які пропонують свої послуги користувачам, що перебувають або знаходяться в ЄС, незалежно від того, чи зареєстровані самі ці платформи в ЄС.
DSA та DMA являють собою цікаву комбінацію двох різних регуляторних підходів, а саме економічного підходу та підходу, що базується на праві прав людини. З одного боку, вони зосереджуються на економічних обмеженнях для онлайн-платформ. Так, DMA запроваджує спеціальні антимонопольні обмеження для найбільших онлайн-платформ (так званих «гейткіперів», які мають кількість користувачів у ЄС понад 45 млн). DSA також передбачає обмеження для онлайн-платформ, які залежать від їх масштабу та економічної потужності. З цієї причини DSA накладає додаткові зобов’язання на дуже великі онлайн-платформи – ті, що охоплюють понад 45 млн користувачів у Європі, тоді як онлайн-платформи, які не досягають цього порогу, мають менше обов’язків перед своїми користувачами. Водночас DSA та DMA покликані забезпечити дотримання стандартів прав людини, покладаючи обов’язки у сфері захисту прав людини безпосередньо на онлайн-платформи. Так, основна мета DSA – протидія незаконному контенту на платформах, тобто будь-якій інформації, яка (i) не відповідає законодавству ЄС чи законодавству будь-якої держави – члена ЄС сама по собі або (ii) не відповідає законодавству ЄС чи законодавству будь-якої держави-члена щодо певної діяльності, якої вона стосується, включаючи продаж продуктів або надання послуг.
Висновки. Підхід, який запропоновано в ЄС, не позбавлений недоліків. З огляду на це дискусії щодо формулювання найкращих підходів до регулювання діяльності платформ мають продовжуватися. В Україні робота як над імплементацією нещодавно прийнятих в ЄС актів, так і над можливим удосконаленням закладених у них підходів є надзвичайно важливою для сприяння стабільному розвитку цифрового ринку та захисту прав людини в інтернеті.
Коротка анотація до статті
Анотація. Ця стаття містить аналіз найновіших законодавчих актів ЄС щодо онлайн-платформ і приділяє особливу увагу Регламенту про цифрові послуги. Авторка розглядає останні зміни законодавства крізь призму економічного аналізу і права прав людини та приходить до висновку, що сучасне європейське законодавство базується на економічних міркуваннях, які використовуються для якнайкращого забезпечення захисту прав людини.

Ключові слова

 онлайн-платформи, економіка спільного використання, договірне право, право прав людини, економічний аналіз права.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 59-76

Список літератури

 1. Belk, R. (2014). You are what you can access: Sharing and collaborative consumption online. Journal of Business Research, 67(8), 1595–1600.
2. Bell, E. (2019). The unintentional press: How technology companies fail as publishers. In L. C. Bollinger & G. R. Stone (Eds.), The Free Speech Century. Oxford University Press.
3. Bradford, A. (2015). The Brussels effect. Northwestern University Law Review, 107(1). https://scholarlycommons.law.northwestern.edu/nulr/vol107/iss1/1
4. Busch, C. (2019). When product liability meets the platform economy: A European perspective on Oberdorf v. Amazon. Journal of European Consumer and Market Law, 8(5), 173–174.
5. Busch, C., Dannemann, G., Schulte-Nölke, H., Wiewiórowska-Domagalska, A., & Zoll, F. (2016). Discussion draft of a directive on online intermediary platforms. Journal of European Consumer and Market Law, 5(4), 164–169.
6. Busch, C., Schulte-Nölke, H., Wiewiórowska-Domagalska, A., & Zoll, F. (2016). The Rise of the Platform Economy: A New Challenge for EU Consumer Law? Journal of European Consumer and Market Law, 5(1), 3–10.
7. Policy Department A: Economic and Scientific Policy. (2017, February). Critical assessment of European Agenda for the collaborative economy. Directorate General for Internal Policies. http://www.astrid-online.it/static/upload/ep_i/ep_imco_sharing_assessment_02_2017.pdf
8. de las Heras Ballell, T. R. (2017). The legal anatomy of electronic platforms: A prior study to assess the need of a law of platforms in the EU. Italian Law Journal, 3(1), 149–176.
9. Directive 2019/2161 of the European Parliament and of the Council of 27 November 2019 amending Council Directive 93/13/EEC and Directives 98/6/EC, 2005/29/EC and 2011/83/EU of the European Parliament and of the Council as regards the better enforcement and modernisation of Union consumer protection rules, Official Journal of the European Union, L 328, 18.12.2019, 7–28.
10. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European economic and social committee and the Committee of the regions – A European agenda for the collaborative economy COM (2016) 356.
11. Evans, D. S. (2003). The antitrust economics of multi-sided platform markets. Yale Journal on Regulation, 20(2), 325–381.
12. Filatova-Bilous, N. (2021). Once again platform liability: On the edge of the “Uber” and “Airbnb” cases. Internet Policy Review, 10(2), 1–27.
13. Filatova-Bilous, N. (2023). Content moderation in times of war: Testing state and selfregulation, contract and human rights law in search of optimal solutions. International Journal of Law and Information Technology, 31(1), 46–74.
14. Hein, A., Schreieck, M., Riasanow, T., Setzke, D. S., Wiesche, M., Böhm, M., & Krcmar, H. (2020). Digital platform ecosystems. Electronic Markets, 30(1), 87–98.
15. Katz, M. L. (2019). Platform economics and antitrust enforcement: A little knowledge is a dangerous thing. Journal of Economics & Management Strategy, 28(1), 138–152.
16. Klonick, K. (2020). The Facebook oversight board: Creating an independent institution to adjudicate online free expression. The Yale Law Journal, 129(8), 2418–2499.
17. Langvardt, K. (2018). Regulating online content moderation. Georgetown Law Journal, 106, 1353–1388.
18. McIntyre, D. P., & Srinivasan, A. (2017). Networks, platforms, and strategy: Emerging views and next steps. Strategic Management Journal, 38(1), 141–160.
19. European Law Institute. (2019). Model rules on online platforms: Report. https://www.europeanlawinstitute.eu/fileadmin/user_upload/p_eli/Publications/ELI_Model_Rules_on_Online_Platforms.pdf
20. New deal for consumers. (2018). Europese Commissie. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/nl/MEMO_18_2821
21. Pérez, A. L. (2021). The “hate speech” policies of major platforms during the COVID-19 pandemic. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000377720_eng/PDF/377720eng.pdf.multi
22. Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on a single market for digital services (Digital Services Act) and amending Directive 2000/31/EC,COM/2020/825 final.
23. Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on contestable and fair markets in the digital sector (Digital Markets Act) COM/2020/842 final. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=COM%3A2020 %3A842 %3AFIN
24. Regulation (EU) 2022/1925 of the European Parliament and of the Council of 14 September 2022 on contestable and fair markets in the digital sector and amending Directives (EU) 2019/1937 and (EU) 2020/1828 (Digital Markets Act) (Text with EEA relevance). OJ L 265, 12.10.2022, 1–66.
25. Regulation (EU) 2022/2065 of the European Parliament and of the Council of 19 October 2022 on a single market for digital services and amending Directive 2000/31/EC (Digital Services Act) (Text with EEA relevance). OJ L 277, 27.10.2022, 1–102.
26. Regulation 2019/1150 on promoting fairness and transparency for business users of online intermediation services. OJ L 186, 11.07.2019, 57–80.
27. Report of the Special Rapporteur on the promotion and protection of the right to freedom of opinion and expression 70, U. N. Doc. A/HRC/38/35 (Apr. 6, 2018).
28. Sander, B. (2020). Freedom of expression in the age of online platforms: The promise and pitfalls of a human rights-based approach to content moderation. Fordham International Law Journal, 43. https://ir.lawnet.fordham.edu/ilj/vol43/iss4/3
29. Sørensen, M. J. (2018). Intermediary platforms – The contractual legal framework. Nordic Journal of Commercial Law, 1, 62–90.
30. The Code of Practice on Disinformation. (2022). European Commission. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/code-practice-disinformation
31. Trengove, M., Kazim. E., Almeida, D., Hilliard, A., Zannone, S., & Lomas, E. (2022, Augusr 12). A critical review of the Online Safety Bill. Patterns, 3(8), Article 100544. https://doi.org/10.1016/j.patter.2022.100544

Код DOI

 https://doi.org/10.31359/2411-5584-2023-54-3-59

07.09.2023