РЕГУЛЮВАННЯ РЕСУРСІВ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПОЛЬЩІ

Автор

, професор економіки, хабілітований доктор, Польща, Валбжих
ORCID ID:
, хабілітований доктор юридичних наук, професор, Польща, Валбжих
ORCID ID:

В рубрицi

Економічна теорія права;

Підписано до друку

21.09.2018

Номер випуску

2018 - № 3 (34)

Cторінка

61-79

Тип статті

Наукова стаття

Код УДК

330.1 (438)

ISSN print

2411-5584

Анотація

Постановка питання. Зазвичай під ресурсами загального користування (РЗК) розуміють традиційні екологічні ресурси загального користування, такі як пасовища, водозабори, зрошувальні системи тощо. Проте ми спостерігаємо, що зараз такі ресурси доступні для спільного використання переважно в малих громадах, дуже обмежені та скорочуються через розширення ринкових механізмів. Одночасно є нові типи ресурсів, що відповідають визначенню РЗК, наприклад, власність у спільному користуванні житлових громад. На наш погляд, аналіз «традиційних» РЗК може бути корисним для розуміння специфіки цих «нових» ресурсів. Причому РЗК управляються найбільш ефективно, якщо спільнота, яка експлуатує їх, встановлює власні правила їх використання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В аналізі суспільних благ автори статті спиралися насамперед на праці Stiglitz (1977, 1986), а також на різноманітну літературу про «традиційні» РЗК. Однак особлива увага приділяється роботам Elinor Ostrom and Vincent Ostrom, у яких показано можливість ефективного управління РЗК самими громадами (Ostrom E., 1990). На жаль, результати цих праць лише незначною мірою використовуються юристами. Blicharz (2017) намагався перенести результати досліджень Ostrom до сфери права, але його робота не стосується польського права. Польські правила щодо використання ресурсів громади «водними компаніями» були предметом досить детального аналізу (Paczuski, 1989, 2006), але до цього часу ця проблема не була проаналізована з погляду концепції РЗК. Те саме стосується проблеми управління майном (власністю) житловою громадою. Вона цікавить насамперед соціологів; інколи має ідеологічне забарвлення. Деякі автори аналізують житлові громади з боку клубної економіки (Glasze, 2005; Szczepańska, 2014). Соціальний капітал в контексті РЗК до цього часу не був головним інтересом для вчених, хоча сама Е. Ostrom (2002) визнала цю проблему.
Формулювання цілей. Метою статті є дослідження впливу соціального капіталу суспільства на регулювання РЗК.
Виклад основного матеріалу. У статті досліджуються питання: 1. Характер ресурсів загального користування. На відміну від приватних, суспільних і клубних благ, РЗК є безкоштовними для обмеженої кількості користувачів, які проживають у визначеній області, і їх кількість обмежена. Тобто надмірне споживання одним із користувачів обмежить користування для всіх інших бенефіціарів.
У випадку РЗК не визначено власника або власник залишив свій ресурс для загального користування групою споживачів. Проблема власності у випадку РЗК взагалі має другорядне значення. Ці ресурси можуть бути як державною, так і приватною власністю. Вони також можуть належати місцевим громадам або іншим юридичним особам. Іноді вони мають суперечливу структуру власності. Але РЗК – це не «відкритий доступ» до ресурсів.
Максимізація прибутку не повинна бути об’єктом управління РЗК, однак кожен із членів групи повинен знайти свою прийнятну частку вигод у ситуації, подібній до Парето. Досягнення такого оптимуму залежить від рівня соціального капіталу в країні в цілому, а саме від співробітництва та взаємної довіри між членами групи, і потребує певного часу.
2. Інституційна організація РЗК. Оскільки характерною особливістю РЗК є їх обмежений характер, то їх використання слід контролювати. Інакше вони втратять цінність для користувачів або будуть повністю вичерпані. Це можна зробити зверху-вниз або за допомогою підзаконних актів (правил), сформованих знизу вгору, а також неписаних звичайних правил. Е. Ostrom виділила декілька категорій правил, що встановлюють правові рамки РЗК. У статті вони детально аналізуються.
3. Правове регулювання «традиційних» РЗК у Польщі.
4. Нові форми РЗК у Польщі в перехідний період та їх законодавче регулювання – на прикладі власності у житловому секторі та майна спільного використання (житлових будинків) громадянами. Взагалі це називають кондомініуми.
Висновки. Розширення сучасних ринкових механізмів зменшило важливість традиційних РЗК, побудованих на довірі та взаєморозумінні (накопичений за багато років соціальний капітал). РЗК поступово включаються в основний потік економіки. Поява ж одного або декількох великих користувачів, які часто мають коротко-термінові комерційні інтереси і шукають короткострокових вигод, узагалі змінює ситуацію. Тоді, за відсутності відповідного соціального капіталу, стає необхідним формальне регулювання. Воно може мати статутний або договірний характер.
На цей час житлові громади є юридично незалежними. Їхні рішення приймаються демократично. Проте індивідуалістичний підхід і дефіцит соціального капіталу, виражений у відсутності розуміння потреб співучасників, породжує численні проблеми управління. Наприклад, громади часто передають професійному менеджменту всю власність. При цьому держава залишається основним регулятором. Наш аналіз показує, що, незважаючи на всі формальні умови, більшість житлових громад ще не працюють як класичні РЗК. У короткостроковій перспективі члени громади,
аби мати якомога швидші робочі домовленості, готові прийняти нав’язані їм зверху правові норми. У довгостроковій перспективі такі правила можуть виявитися неадекватними особливим очікуванням членів громади. Потрібен час для побудови самоврядних груп людей, які мають однакові інтереси у розпорядженні ресурсами. Такий момент ознаменував би початок реальної участі членів громади у прийнятті відповідальності за їх РЗК.
Коротка анотація статті
Анотація. Метою статті є дослідження впливу соціального капіталу в Польщі на регулювання ресурсів загального користування (РЗК) із запровадженням концептуальних підходів, які запропонували Elinor Ostrom and Vincent Ostrom. Предметом аналізу є як «традиційні» РЗК (пасовища, водозабори та іригаційні споруди), так і нові, а саме житлове майно, що використовується спільно громадянами. Польські правила регулювання обох видів РЗК мають формальний характер. У разі «традиційних» РЗК це частково викликане певною правовою культурою, на яку вплинули
формальні зовнішні правила (починаючи з XIX ст.) і бюрократична адміністрація в період централізованого планування. Після 1989 р. аналогічні методи були застосовані для регулювання «нових» РЗК. На наш погляд, дефіцит соціального капіталу є причиною того, що такий режим регулювання розглядається деякими як не тільки прийнятний, але навіть і бажаний. Тому ми підкреслюємо особливу роль соціального капіталу в управлінні РЗК.

Ключові слова

ресурси загального користування, власність, Польща, соціальний капітал, житлові громади.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Article in PDF

61-79

Список літератури

1. Adler, S. P., & Kwon, S. K. (2002). Social Capital: Prospects for a new Concept. Academy of Management Review, 27, 17–40.
2. Anderson, C. L., Locker, L., & Nugent, R. (2002). Microcredit, Social Capital, and Common Pool Resources. World Development, 30 (1), 95–105.
3. Boadway, R. (1980). A note on the market provision of club goods. Journal of Public Economics, 13, 131–137.
4. Bigo, T. (1928). Związki publicznoprawne w świetle ustawodawstwa polskiego [Public law units according to Polish statutory regulations]. Warszawa: Wydawnictwo Kasy Imienia Mianowskiego [in Polish].
5. Blicharz, B. (2017). Commons – dobra wspólnie użytkowane. Prawnoporównawcze aspekty korzystania z zasobów wodnych [Commons – jointly-used goods. Comparative aspects of the use of water resources]. Bielsko-Biała: Wydawnictwo Od.Nowa [in Polish].
6. Buchanan, J. (1965). An economic theory of club goods. Economica. New Series, 32, 125, 1–14.
7. Carpenter, S. R. (1998). Sustainability and Common-Pool Resources: Alternatives to Tragedy. Philosophy and Technology, 3(4), 36–57
8. Costa, D. E., & Kahn, M. E. (2003). Understanding the American Decline in Social Capital, 1952–1998. Kylos, 56, 17–46
9. Dawidowicz, W. (1959). Zagadnienia prawne melioracji wodnych w rolnictwie [Legal issues of melioration in agriculture]. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe [in Polish].
10. Ferragina, E. (2012). Social Capital in Europe. A Comparative Regional Analysis. Cheltenham, UK – Northampton, MA, USA: Edward Elgar.
11. Foldvary, F. (1994). Public Goods and Private Communities: The Market Provision of Social Services. London: Edward Elgar.
12. Gałązka, A. (1998). Sytuacja mieszkaniowa ludności aglomeracji warszawskiej w latach 1970–1988: zróżnicowania przestrzenne i tendencje zmian [Housing situation of the population of the Warsaw agglomeration 1970–1988: spatial diversity and change trends]. Warszawa: Continuo [in Polish].
13. Gari, S. R., Newton, A., Icely, J. D., & Delgado-Serrano, M. M. (2017). An Analysis of the Global Applicability of Ostrom’s Design Principles to Diagnose the Functionality of Common-Pool Resource Institutions. Sustainability, 9, 1287–1304.
14. Glasze, G. (2005). Some Reflections on the Economic and Political Organisation of Private Neighbourhoods. Housing Studies, 2(20), 221–233. 75
15. Gołos, P. (2008). Wspólnoty gruntowe – tradycyjna forma gospodarowania lasami [The commons – the traditional form of collective management of forests]. Sylwan, 2, 54−68 [in Polish].
16. Kałużny, M. (2016). Prawo wodne. Komentarz [The water law: a commentary]. 2 edition. Warszawa: Wolters Kluwer [in Polish].
17. Kasznica, S. (1946). Polskie prawo administracyjne. Pojęcia i instytucje zasadnicze [Polish administrative law. Basic concepts and institutions]. Poznań: Księgarnia Akademicka [in Polish].
18. Kobus-Ogrodniczak, K. I. (2011). Korzystanie z wód – problem prawne. [The use of water resources: legal problems]. Toruń: Dom Organizatora [in Polish].
19. Korzycka, M. (2018). Z problematyki relacji prawa zwyczajowego do stanowionego w polskim prawie rolnym [Selected issues from the relations of customary law to codified law in Polish agrucultural law]. In D. Łobos-Kotowska, P. Gała, & M. Stańko (Eds.), Współczesne problemy prawa rolnego i cywilnego. Księga jubileuszowa Profesor Teresy Kurowskiej [Contemporary problems of agricultural and civil law. Festschrift for Professor Teresa Kurowska] (pp. 183–194). Warszawa: Fundacja FAPA [in Polish].
20. Low, S. (2003). Behind the Gates: Life, Security, and the Pursuit of Happiness in Fortress America. London: Routledge.
21. Nelson, R. H. (2005). Private Neighborhoods and the Transformation of Local Government. Washington, DC: Urban Institute Press.
22. Nowakowski, M. (2006). Historyczny rozwój spółki wodnej na ziemiach polskich [Historical development of water company on the Polish lands]. Roczniki Nauk Prawnych, 2(16), 449–469 [in Polish].
23. Ostrom, E. (1990). Governing the commons. The evolution of institutions for collective action. Cambridge: Cambridge University Press.
24. Ostrom, E. (1998). Reflections on the Commons. In J. A. Baden, & D. S. Noonan (Eds.), Managing the Commons (pp. 95–117). Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press.
25. Ostrom, E. (2002). Common-Pool Resources and Institutions: Toward a Revised Theory. In B. L. Gardner, & G. C. Rausser (Eds.), Handbook of Agricultural Economics. (Vol. 2, Part A) (pp. 1315–1339). Amsterdam: Elsevier.
26. Ostrom, E., & Ostrom, V. (1971). A Theory for Institutional Analysis of Common Pool Problems. In G. Hardin, & J. Baden (Eds.), Managing the Commons. San Francisco: W. H. Freeman.
27. Ostrom, V., & Ostrom, E. (1977). Public Goods and Public Choices. In E. S. Savas (Ed.), Alternatives for Delivering Public Services; Toward Improved Performance. Boulder, CO: Westview.
28. Paczuski, R. (1989). Spółki wodne. Historia. Podstawy prawne działania. Nowe tendencje. [Water companies: History. Legal basis of their activity. New trends]. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Rolnicze i Leśne [in Polish].
29. Prawo wodne oraz przepisy wykonawcze i związkowe według stanu prawnego na dzień 1 stycznia 1979 r. [The Water Law and executive- and associations-regulations as of the 1st of January 1979]. (1979). Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze [in Polish].76
30. Sommer, J. (2002). Spółki wodne [Water companies]. In J. Rotko (Ed.), Prawo wodne z komentarzem [The Water Law: a commentary] (pp. 307–335). Wrocław: Wydawnictwo Prawo Ochrony Środowiska [in Polish].
31. Sommer, J. (2002). Spółki wodne i związki wałowe [Water companies and levee associations]. In J. Rotko (Ed.), Prawo wodne. Komentarz [The Water Law: a commentary] (pp. 409–438). Wrocław: Wydawnictwo Prawo Ochrony Środowiska [in Polish].
32. Stanowisko Polskiego Stowarzyszenia Zarządców Nieruchomości w sprawie konieczności nowelizacji Ustawy o własności lokali [Position of the Polish Real Estate Management Association regarding the need to amend the Property Ownership Act]. (2015). Retrieved from http://www.polski-zarzadca.pl/stanowisko-pszn/ [in Polish].
33. Stiglitz, J. E. (1977). The Theory of Local Public Goods. In M. S. Feldstein, & R. P. Inman (Eds.), The Economics of Public Services. International Economic Association Conference Volumes. London: Palgrave Macmillan.
34. Stiglitz, J. E. (1986). Economics of the Public Sector. New York: W. W. Norton.
35. Strzelczyk, R., & Turlej, A. (2015). Własność lokali. Komentarz [Ownership of premises: a commentary]. (4th ed.). Warszawa: C. H. Beck [in Polish].
36. Szczepańska, M. (2014). Wspólnota mieszkaniowa jako przedmiot zainteresowania socjologii [A residential community as a subject of sociological interest]. Przegląd Socjologiczny, 63, 1, 197–216 [in Polish].
37. Tatlonghari, G. T., & Sumalde, Z. (2008). Formation of Social Capital for Common Pool Resource Management. Asian Journal of Agriculture and Development, 5, 2, 21–40.
38. Zwięglińska, T. (1981). Spółki wodne [Water companies]. In S. Surowiec, W. Tarasiewicz, & T. Zwięglińska (Eds.), Prawo wodne. Komentarz. Przepisy wykonawcze [The Water Law: A commentary. Executive regulations]. Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze [in Polish].

20.09.2018