ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОЧОГО НАВАНТАЖЕННЯ В СУДОВІЙ СИСТЕМІ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА

Автор
, доктор економічних наук, професор, Strada Mitropolit Gavriil Bănulescu-Bodoni 61, Chișinău 2005, Молдова
, аспірант, Республіка Молдова, м. Кишинів

В рубрицi

 Економічна теорія права;

Підписано до друку

 27.05.2025

Номер випуску

 2025 - № 2 (61)

Cторінка

 66-82

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 331.101.68:342.56(478)

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 Постановка проблеми. Забезпечення ефективного управління людськими ресурсами в судах має починатися зі справедливого управління робочим навантаженням. У випадку суддів обсяг робочого навантаження виражається кількістю справ, які потрібно розглянути, а складність робочого навантаження – складністю справ, особливо у кримінальних або комерційних справах. Велика кількість справ, якими доводиться займатися суддям, робить їхню роботу більш стресовою та важкою, а деякі судді стають трудоголіками, що породжує інші проблеми. Тиск робочого навантаження на магістратів ще більший, оскільки будь-яке рішення у справі може вплинути на майбутнє окремої особи, сім’ї чи навіть громади. У Республіці Молдова робоче навантаження на суддю відрізняється від суду до суду, що збільшує невдоволення суддів через дисбаланс у виконуваній ними роботі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження та публікації з цієї проблеми містять такі важливі висновки:
1) робоче навантаження – це вимога і фактор стресу на робочому місці, який вимагає витрат енергії з точки зору часу та психологічних ресурсів. Це фундаментальне поняття в управлінні людськими ресурсами, яке стосується обсягу та складності завдань, що доручаються працівникам (Goh, Ilies, Wilson, 2015; Souisa, Macpal, Biay, 2025; Röttger та ін., 2009);
2) робоче навантаження відіграє визначальну роль у забезпеченні продуктивності як працівників, так і організації, але високе робоче навантаження може мати як негативний, так і позитивний вплив на продуктивність (Stanton та ін., 2006; Luximon, Goonetilleke, 2001; Spector, Jex, 1998; Gilboa, Shirom, Fried, Cooper, 2008);
3) надмірне робоче навантаження може викликати стрес і негативно впливати на психологічне благополуччя, що призводить до зниження задоволення від роботи та продуктивності (Souisa та ін., 2025; Wekke, 2019; Geurts, Kompier, Roxburgh, Houtman, 2003; Fong, Kleiner, 2004; Goldschmied, Spitznagel, 2020; Spagnoli та інші, 2020; LePine та ін., 2005);
4) робоче навантаження можна аналізувати як кількісно, так і якісно (Adamovic, 2020; Widarto, Irawanto, Saputra, Hayaty, 2022);
5) у випадку суддів та інших державних службовців у державному секторі характерне більше розумове навантаження (Flemisch, Onken, 2002; Loft, Sanderson, Neal, Mooij, 2007; Vidulich, Tsang, 2012; Wickens, 2008; Young, Brookhuis, Wickens, Hancock, 2015; Omolayo, Omole, 2013; Vidulich, Tsang, 2012).
Формулювання цілей. Головна мета статті полягає у визначенні та дослідженні питань, які більшою чи меншою мірою впливають на робоче навантаження суддів у Республіці Молдова, що у свою чергу має прямий вплив як на ефективність роботи судді, так і на судову систему.
Виклад основного матеріалу. У випадку суддів кількісний аспект робочого навантаження визначається, по-перше, кількістю справ, які потрібно вирішити, а по-друге, ступенем охоплення посад судді. Якісний аспект робочого навантаження визначається складністю судових справ. У статті на основі статистичного матеріалу аналізуються динаміка та структура загальної кількості справ, зареєстрованих у судах усіх ієрархічних рівнів судової системи Республіки Молдова.
Автори також стверджують, що розгляд справ у судах залежить від кількості суддів, призначених до кожного суду. Зменшення кількості суддів унаслідок незаповнення вакансій призводить до збільшення кількості справ, які має вирішити суддя, відповідно до збільшення його робочого навантаження.
Рівень вакансій – це показник, який безпосередньо впливає на навантаження суддів. Чим нижчий рівень заповнення вакантних посад, тим вище навантаження на одного суддю. Крім того, на навантаження на одного суддю впливає кількість справ, зареєстрованих у судах на всіх ієрархічних рівнях судової системи. Це дає змогу визначити рівень перевантаження суддів відносно їхнього робочого навантаження, що вимірюється кількістю зареєстрованих справ. Такі висновки дослідники підкріплюють статистичними даними по Республіці Молдова – на рівні Верховного Суду, Апеляційного суду Центру (Кишинів), Апеляційних судів Півночі (Бельці) та Півдня (Кагул); районних судів. Робоче навантаження суддів є непропорційним на всіх рівнях. Поточна система управління справами не є ефективною для зниження рівня інтенсивності роботи. Причому високий рівень перевантаження суддів може негативно вплинути на виконання робочих завдань унаслідок внутрішнього та зовнішнього тиску щодо досягнення показників ефективності.
Упровадження реформи судової системи шляхом перегляду методології та критеріїв відбору суддів усіх рівнів судів призвело до затримок із заповненням вакансій суддів. Протягом останнього року спостерігається тенденція до збільшення кількості суддів, які залишають судову систему, при цьому навантаження на одного суддю ще більше зростає через незаповнені вакансії.
Автори статті провели опитування серед працівників і майбутніх працівників суду (студентів і випускників Національного інституту правосуддя) задля з’ясування їхньої думки щодо діяльності судів, зокрема щодо робочого навантаження суддів. В опитуванні взяли участь 252 особи.
Результати опитування:
1) більшість респондентів висловилися за збільшення кількості суддів у судах. Однак за залучення суддів з-за меж Республіки Молдова виступає тільки невелика кількість респондентів, а персонал судів скептично ставиться до залучення суддів з-за кордону, що свідчить про консерватизм у судовій системі Республіки Молдова;
2) навантаження суддів різниться залежно від категорій справ. Найбільш працемісткими є справи про неплатоспроможність і кримінальні справи. Ураховуючи, що судді, помічники суддів і судові секретарі повинні одночасно займатися різними справами, спеціалізація їхньої діяльності сприятиме вищій ефективності їхньої роботи та діяльності суду загалом;
3) діяльність у судах залежить від того, як здійснюються управлінські процеси з метою забезпечення справедливості у виконанні робочих завдань. Учасники опитування оцінили заходи, спрямовані на поліпшення роботи суду. Високу оцінку одержали: краща співпраця між суддями; спеціалізація помічників суддів; створення системи управління роботою суду; цифровізація роботи судів, що передбачено стратегією реформування юстиції на 2022–2025 роки, що автоматично веде до зменшення робочого навантаження в судах.
Висновки. Навантаження суддів, виражене в кількості розв’язаних справ, зросло протягом аналізованого періоду в усіх судах, що автоматично веде до збільшення працемісткості як суддів, так і помічників суддів і секретарів. Зростання працемісткості також зумовлене низьким рівнем заповнення суддівських посад. За винятком двох судів, у 2023 р. рівень заповнення суддівських посад становив близько 65 % у деяких судах, а в інших він знизився ще більше – нижче 50 %. Спостерігається диспропорція в роботі суддів у територіальному аспекті. У той час як у деяких апеляційних судах на одного суддю припадало трохи більше 300 справ / рік, у районних судах на одного суддю припадало в середньому понад 900 справ / рік. На рівні районних судів має місце явний розрив у навантаженні суддів. У деяких судах робоче навантаження більш ніж у 1,5 рази вище, ніж в інших, що призводить до професійного дискомфорту та збільшення рівня зусиль з боку деяких суддів, що в свою чергу створює професійну нерівність і посилює невдоволення з боку працівників судової системи.
Подяки. Статтю було підготовлено в рамках підпрограми 030101 «Зміцнення стійкості, конкурентоспроможності та сталості економіки Республіки Молдова в контексті процесу вступу до Європейського Союзу», інституційне фінансування.
Коротка анотація
У цій науковій роботі аналізується робоче навантаження в судах Республіки Молдова. Робоче навантаження суддів вимірюється кількістю справ, які вони розглядають. Наразі високе робоче навантаження суддів у Республіці Молдова також зумовлене низьким рівнем заповнення суддівських посад, що підвищує рівень їхніх інтелектуальних зусиль. Слід зазначити, що в останні роки рівень заповнення суддівських посад знизився внаслідок затримки з реформуванням судів, що ще більше підвищило рівень перевантаження суддів. Аналіз статистичних показників, що характеризують робоче навантаження в судах, доводить високий рівень перевантаження суддів. Соціологічні дослідження також доводять, що робоче навантаження судового персоналу є високим, а це означає, що він перевантажений.

Ключові слова

 робоче навантаження, займані посади, суди, рівень перевантаження суддів, судові справи.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 Economic Theory and Law, 2025-2-66-82

Список літератури

 1. Adamovic, M. (2020). Analayzing discrimination in recruitment: A guide and best practices for resume studies. International Journal of Selection and
Assessment, 28(4), 445–464.
2. Flemisch, F. O., & Onken, R. (2002). Open a Window to the Cognitive Work Process! Pointillist Analysis of Man-Machine Interaction. Cognition, Technology and Work, 4(3), 160–170.
3. Fong, K., & Kleiner, B. H. (2004). New development concerning the effect of work overload on employees. Management Research News, 27(4/5), 9–16.
4. Geurts, S. A., Kompier, M. A., Roxburgh, S., & Houtman, I. L. (2003). Does work – home interference mediate the relationship between workload and well-being? Journal of Vocational Behavior, 63(3), 532–559.
5. Gilboa, S., Shirom, A., Fried, Y., & Cooper, C. (2008). A meta‐analysis of work demand stressors and job performance: examining main and moderating effects. Personnel psychology, 61(2), 227–271.
6. Goh, Z., Ilies, R., & Wilson, K. S. (2015). Supportive supervisors improve employees’ daily lives: The role supervisors play in the impact of daily workload on life satisfaction via work-family conflict. Journal of Vocational Behavior, 89(1), 65–73.
7. Goldschmied, N., & Spitznagel, C. (2020). Sweating the connection of uniform colours and success in sport: No evidence for the red win effect in elite women’s NCAA basketball. European Journal of Sport Science, 1–7.
8. Hagen, T., & Bogaerts, S. (2014). Work pressure and sickness absenteeism among judges. Psychiatry, Psychology and Law, 21(1), 92–111.
9. Ilies, R., Huth, M., Ryan, A. M., & Dimotakis, N. (2015). Explaining the links between workload, distress, and work-family conflict among school employees: physical, cognitive, and emotional fatigue. Journal of Educational Psychology, 107(4), 1136–1149.
10. LePine, J. A., Podsakoff, N. P., & LePine, M. A. (2005). A meta-analytic test of the challenge stressor – hindrance stressor framework: An explanation for inconsistent relationships among stressors and performance. Academy of management journal, 48(5), 764–775.
11. Loft, S., Sanderson, P., Neal, A., & Mooij, M. (2007). Modeling and Predicting Mental Workload in En Route Air Traffic Control: Critical Review and Broader Implications. Human Factors, 49(3), 376–399.
12. Luximon, A., & Goonetilleke, R. S. (2001). Simplified subjective workload assessment technique. Ergonomics, 44(3), 229–243.
13. Ministerul Justitiei al Republicii Moldova. Rapoarte statistice. https://aaij.justice.md/ reports-category/rapoarte-statistice/
14. Omolayo, B. O., & Omole, O. C. (2013). Influence of mental workload on job performance. International Journal of Humanities and Social Science, 3(15), 238–246.
15. Oplatka, I. (2017). Principal workload. Journal of Educational Administration, 55(5), 552–568.
16. Parasuraman, S., Purohit, Y., Godshalk, V. M., & Beutell, N. J. (1996). Work and family variables, entrepreneurial career success, and psychological well-being. Journal of Vocational Behavior, 48(3), 275–300.
17. Rothmann, S., & Rossouw, E. (2020). Well-being of judges: A review of quantitative and qualitative studies. SA Journal of Industrial Psychology, 46(1), 1–12.
18. Röttger, S., Bali, K., & Manzey, D. (2009). Impact of automated decision aids on performance, operator behaviour and workload in a simulated supervisory control task. Ergonomics, 52(5), 512–523. https://doi.org/10.1080/00140130802379129
19. Souisa, N., Macpal, S. J., & Biay, A. (2025). The Influence of Workload and Motivation on Employee Performance through Job Satisfaction. Indonesian Journal Economic Review, 5(1), 23–32.
20. Spagnoli, P., Haynes, N. J., Kovalchuk, L. S., Clark, M. A., Buono, C., & Balducci, C. (2020). Workload, Workaholism, and Job Performance: Uncovering Their Complex Relationship. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(18), 6536.
21. Spector, P. E., & Jex, S. M. (1998). Development of four self-report measures of job stressors and strain: Interpersonal conflict at work scale, organizational constraints scale, quantitative workload inventory, and physical symptoms inventory. Journal of occupational health psychology, 3(4), 356.
22. Stanton, N. A., et al. (2006). Handbook of Human Factors and Ergonomics Methods, 2nd Edition. CRC Press.
23. United States Agency for International Development, USAID (2011). A methodology to analyze workload in public sector organization, 1–4.
24. Vidulich, M. A., & Tsang, P. S. (2012). Mental Workload and Situation Awareness. In G. Salvendy (Ed.), Handbook of Human Factors and Ergonomics. John Wiley and Sons, Ltd.
25. Wekke, I. (2019). Does a workload influence the performance of bank employees? Management Science Letters, 9(5), 639–650.
26. Wickens, C. D. (2008). Multiple resources and mental workload. Human factors, 50(3), 449–455.
27. Widarto, W., Irawanto, I., Saputra, R. W., & Hayaty, R. (2022). The effect of discipline and workload on employee performance with motivation mediation on administrative bureau employees leading of the regional secretariat of South Kalimantan Province. East Asian Journal of Multidisciplinary Research, 1(6), 1077–1100.
28. Young, M. S., Brookhuis, K. A., Wickens, Ch. D., & Hancock, P. A. (2015). State of science: mental workload in ergonomics. Ergonomics, 58(1), 1–17.

Код DOI

 https://doi.org/10.31359/2411-5584-2025-61-2-66

Цей запис також доступний на: Англійська

27.05.2025