ІНВАЗИВНА МІГРАЦІЯ ЯК НОВИЙ ДРАЙВЕР ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Автор
, доктор економічних наук, доцент, професор, Харків, пл. Свободи, 4

В рубрицi

 Економічна теорія;

Підписано до друку

 27.05.2025

Номер випуску

 2025 - № 2 (61)

Cторінка

 25-42

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 330.3:331.556

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 Постановка проблеми. Поняття «глобалізація» було запропоновано та конституйовано в 1980-ті роки як визначення об’єктивної нової якості діяльності провідних компаній світу на національних ринках різних країн. На основі узагальнення досвіду цих компаній було зроблено висновок про те, що хоч у світі і зберігаються ситуації та ринки, які вимагають адаптації їхньої діяльності під національну специфіку конкретних країн (так поводяться багатонаціональні компанії), провідним і найбільш перспективним типом стратегії була визначена транснаціональна – глобальна стратегія ведення міжнародного бізнесу, притаманна глобальним корпораціям. Така стратегія передбачає стандартизовані технології та рішення для всіх ринків і за рахунок економії на масштабах забезпечує можливість задоволення потреб споживачів у всьому світі за рахунок стандартних – недорогих та надійних продуктів прийнятної якості. Таким чином, на думку вчених, які заклали основи теоретичних досліджень глобалізації, її основу зумовила об’єктивна економічна доцільність – взаємна вигода як для споживачів товарів (оптимальне співвідношення ціни та якості товарів, які вони споживають), так і для їхніх виробників товарів (економія витрат на виробництво та реалізацію товарів, що виробляються).
При цьому «неекономічні» феномени, процеси і тенденції, пов’язані з глобалізацією, були визначені як похідні від економічних, як наслідок «економічної» глобалізації. І на основі цього врешті було визначено головний наслідок, результат глобалізації – стирання та зникнення специфіки та самобутності національних та етнічних інститутів, які до того століттями вкорінювалися в культурному контексті різних країн світу. Ці принципові характеристики сформували загальну основу подальших досліджень глобалізації як у галузі теорії, так і в практиці проведення міжнародних порівняльних досліджень – ренкінгів глобалізації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічну основу дослідження склали роботи вчених, таких як Дж. К. Гелбрейт (теорія конвергенції), Я. Корнаї (7 основних груп «хвороб» сучасної економіки), І. Лакатос (методологія дослідницьких програм), Д. Мак-Клоскі (економіка як риторика), А. Кламер та Т. Леонард (метафори як інструмент економічної науки).
Формулювання цілей. Незважаючи на певні відмінності як у визначенні самого поняття «глобалізація», так і в трактуванні різних аспектів її реалізації та її результатів, представники мейнстриму завжди були єдиними у визначенні її головних якісних характеристик: в основі глобалізації лежать об’єктивні економічні явища та процеси; розвиток глобалізації надає плідний вплив на соціально-економічний розвиток країн світу. При цьому такі наслідки глобалізації, як втрата самоідентифікації та національної ідентичності народів різних країн, незаслужено опинились на периферії дослідницьких інтересів і досі головним чином розглядаються лише побічно – у загальному контексті дослідження економічних феноменів та процесів глобалізації. Як своєрідну авторську альтернативу було визначено проблематику цієї публікації. Метою статті є визначення місця та ролі міграції як одного з провідних драйверів сучасного етапу глобалізації та, на основі цього, обґрунтування ескізу нової дослідної програми вивчення глобалізації.
Виклад основного матеріалу. Нинішній етап глобалізації потребує нової концептуальної основи. У цій статті вводиться поняття «інвазивної міграції» – процесу, у якому міграція діє як неконтрольована сила, що змінює культурні, соціальні та економічні ландшафти країн-реципієнтів. Проводячи паралелі з біологічними інвазіями, у дослідженні наголошується на втраті культурної специфіки та трансформації національних ідентичностей. Ця концепція дає новий погляд на сучасні глобальні зміни. Інвазивна міграція належить до великомасштабного, часто раптового переміщення людей через кордони через конфлікти, насильство або екологічні катастрофи, що призводить до значних і часто незворотних перетворень у суспільствах-реципієнтах. У соціокультурному контексті інвазивна міграція призводить до дисиміляції – процесу, схожого на біологічний розпад, коли суспільство, що приймає, поступово втрачає елементи своєї унікальної культурної ідентичності. Відсутність природних «антагоністів» (традиційних механізмів інтеграції) в середовищі, що приймає, прискорює перебудову соціальних структур, цінностей і колективної пам’яті. Як і біологічні інвазії, інвазивна міграція має деструктивний, руйнівний характер, знищуючи культурну тканину країни вторгнення, трансформуючи та заміняючи ії інституційну систему своїми формальними та неформальними інститутами. Внаслідок інвазивної міграції відбувається трансформація національної ідентичності, втрата культурної самобутності та специфіки країни-реципієнта.
Висновки. Сучасна глобалізація стосується не лише економічної взаємозалежності, а й глибоких змін у культурних і соціальних структурах. Визнання «інвазивної міграції» як ключового драйвера сучасних глобалізаційних процесів варто розглядати як започаткування – відправну концептуальну основу розроблення нової дослідної програми вивчення глобалізації, яка акцентує увагу дослідників на аналізі культурних, ідеологічних та етичних феноменів та процесів розвитку світової спільноти.
Коротка анотація до статті
Анотація. У статті вводиться поняття «інвазивної міграції» – процесу, у якому міграція діє як неконтрольована сила, що змінює культурний, соціальний та економічний ландшафт країн-реципієнтів. Проводячи паралелі з біологічними вторгненнями, дослідження наголошує на головних руйнівних наслідках інвазивної міграції – дисиміляції та втраті країнами-реципієнтами своєї національної ідентичності, самоідентифікації та культурної специфіки. Ця концепція дає свіжий погляд на сучасні глобальні зміни.

Ключові слова

 глобалізація, інвазивна міграція, культурні зміни, вимушена міграція, діаспори, асиміляція, дисиміляція, жорстка сила, м’яка сила.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 Economic Theory and Law, 2025-2-25-42

Список літератури

 1. Abdelsayed, I., & Bellinzona, M. (2024). Language Attitudes among Second-Generation Arabic Speakers in Italy. Languages, 9(8), 262. https://doi.org/10.3390/languages9080262
2. Brussels Institute for Statistics and Analysis. (2023). Mini-Bru 2023: Key Figures on Brussels. Brussels-Capital Region. https://ibsa.brussels/sites/default/files/publication/documents/Perspective_Brussels-Mini-Bru2023EN.pdf
3. Deutsche Bischofskonferenz. (2021). Katholische Kirche in Deutschland – Zahlen und Fakten 2020/2021. https://www.dbk.de/fileadmin/redaktion/Zahlen%20und%20Fakten/Kirchliche%20Statistik/Allgemein_-_Zahlen_und_Fakten/AH-325_DBK_BRO_ZuF_2020-2021_Ansicht.pdf
4. Eurostat. (2021). Migration and migrant population statistics. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Migration_and_migrant_population_statistics
5. Eurostat. (2024). Demography of Europe – 2024 edition. Publications Office of the European Union. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-interactive-publications/w/ks-fw-24-004
6. Eurostat. (2024, December 20). Quality report on European statistics on population and migration – 2024 edition. Publications Office of the European Union. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-statistical-reports/w/ks-01-24-011
7. Eurostat. (2025, February). EU population diversity by citizenship and country of birth. Statistics Explained. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=EU_population_diversity_by_citizenship_and_country_of_birth
8. Evangelische Kirche in Deutschland. (2021). Gezählt 2021 – Zahlen und Fakten zum kirchlichen Leben. https://www.ekd.de/gezaehlt-2021-zahlen-und-fakten-zurekd-66511.htm
9. Galbraith, J. K. (1967). The New Industrial State. Houghton Mifflin.
10. Goethe-Institut. (n.d.). Modern Islamic Sacred Buildings in Germany. https://www.goethe.de/ins/id/en/kul/mag/21153384.html
11. House of Commons Library. (2024, November 18). Financial services in the UK. https://commonslibrary.parliament.uk/research-briefings/sn06193/
12. IMARC Group. (2025). Halal Food Market Size, Share, Trends and Forecast by Product, Distribution Channel, and Region, 2025–2033. https://www.imarcgroup.com/halal-food-market
13. Klamer, A., & Leonard, T. C. (1994). So, what’s an economic metaphor? In P. Mirowski (Ed.), Natural images in economic thought: «Markets read in tooth and claw» (pp. 20–51). Cambridge University Press.
14. Kornai, J. (1986). Contradictions and Dilemmas. The M. I. T. Press.
15. Lakatos, I. (1978). The methodology of scientific research programmes. Philosophical Papers, 1. Cambridge University Press.
16. Leavitt, T. (1983). The Globalization of Markets. Harvard Business Reviews, 61, 92–102.
17. McCloskey, D. N. (1998). The Rhetoric of Economics (2nd ed.). University of Wisconsin Press.
18. Pew Research Center. (2017, November 29). Europe’s Growing Muslim Population. https://www.pewresearch.org/religion/2017/11/29/europes-growing-muslimpopulation/
19. Pfündel, K., Stichs, A., & Tanis, K. (2021). Muslimisches Leben in Deutschland 2020. Forschungsbericht 38. Bundesamt für Migration und Flüchtlinge. https://www.bamf.de/SharedDocs/Anlagen/DE/Forschung/Forschungsberichte/fb38-muslimisches-leben.pdf
20. ReportLinker. (2024). The United Kingdom Food Industry Outlook 2024–2028. https://www.reportlinker.com/clp/country/793/726373
21. Tagesschau. (2025, May 29). Klettern statt beten: Neue Ideen für ungenutzte Kirchen. https://www.tagesschau.de/wirtschaft/unternehmen/kirche-verkauf-umnutzung-100.html
22. TheCityUK. (2024). Key facts about the UK as an international financial centre 2024. https://www.thecityuk.com/our-work/key-facts-about-the-uk-as-an-internationalfinancial-centre-2024/

Код DOI

 https://doi.org/10.31359/2411-5584-2025-61-2-25

Цей запис також доступний на: Англійська

27.05.2025