ДО ПИТАННЯ ЩОДО УТОЧНЕННЯ ЗМІСТУ ОХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Автор
, кандидат юридичних наук, доцент, Харків, Пушкінська, 77
, кандидат юридичних наук,доцент, Харків, Пушкінська, 77

В рубрицi

 Право;

Підписано до друку

 30.06.2020

Номер випуску

 2020 - № 3 (42)

Cторінка

 117-136

Тип статті

 Наукова стаття

Код УДК

 343.01

ISSN print

 2411-5584

Анотація

 У статті з урахуванням сучасної юридичної літератури проаналізовано зміст основних доктринальних концепцій щодо визначення функціональної спрямованості кримінального права, а також розглянуто охоронну та регулятивну функції кримінального права. Доведено, що охоронна та регулятивна функції разом становлять сутність і зміст механізму кримінально-правового регулювання. Розкрито, що регулятивна функція передусім вирішує тактичні завдання, а охоронна – забезпечує нормальне існування суспільних відносин і сприяє їх розвитку. Своє втілення вона знаходить у кримінальній політиці, тобто діяльності органів держави в боротьбі зі злочинністю та реалізації завдань кримінального права. З’ясовано, що охоронна функція кримінального права за змістом є більш широкою, ніж її сучасне тлумачення в літературі і містить у собі три складових елементи: 1) захист правоохоронюваних суспільних відносин від кримінальних правопорушень; 2) запобігання (попередження) вчиненню кримінальних правопорушень та 3) поновлення суспільних відносин, які були зруйновані (постраждали) при вчиненні кримінального правопорушення. Кожен із цих елементів при реалізації охоронної функції має на меті досягнення власного результату.

Ключові слова

 охоронна функція кримінального права, регулятивна функція кримінального права, завдання Кримінального кодексу, суспільні відносини, загальна превенція, спеціальна превенція.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

 3 117-136

Список літератури

 1. Баулін Ю. В. Фундаментальні проблеми кримінальної відповідальності. Фундаментальні проблеми кримінальної відповідальності: матеріали наук. полілогу, м. Харків, 7 верес. 2018 р. / упоряд.: Ю. В. Баулін, Ю. А. Пономаренко. Харків: Право, 2018. C. 11–15.
2. Генрих Н. В. Предмет и метод уголовно-правового регулирования: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Рязань, 2011. 59 c.
3. Курс уголовного права. Общая часть: учебник. Т. 1. Учение о преступлении / под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. Москва: ЗЕРЦ АЛО, 1999. 624 с.
4. Наден О. В. Теоретичні основи кримінально-правового регулювання в Україні: моногр. Xарків: Право, 2012. 272 с.
5. Панов М. І. Вступ до навчального курсу «Кримінальне право України»: лекція. Київ: Ін Юре, 2015. 104 с.
6. Панов М. І., Тихий В. П. Уголовная ответственность за создание опасности. Вибрані наукові праці з проблем правознавства. Київ: Ін Юре, 2010. С. 258–266.
7. Пионтковский А. А. К вопросу о взаимоотношении объективного и субъективного права. Сов. государство и право. 1958. № 5. С. 25–36.
8. Тацій В. Я. Кримінально-правові відносини і кримінальна відповідальність. Фундаментальні проблеми кримінальної відповідальності: матеріали наук. полілогу, м. Харків, 7 верес. 2018 р. / упоряд.: Ю. В. Баулін, Ю. А. Пономаренко. Харків : Право, 2018. С. 25–30.
9. Филимонов В. Д. Охранительная функция уголовного права. Санкт-Петербург: Издательство Юрид. центр Пресс, 2003. 198 с.
10. Шаргородский М. Д. Предмет и система уголовного права. Сов. государство и право. 1941. № 4. 156 с.
11. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 25–26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 14.05. 2020).
12. Зінченко І. О., Шевченко Є. В. Функції кримінального права та їх співвідношення із функціями закону про кримінальну відповідальність. Економічна теорія та право. 2017. № 3 (30). С. 171–185.
13. Кримінальне право України: Загальна частина: підруч. / за ред. В. Я. Тація, В. І. Тютюгіна, В. І. Борисова. Xарків: Право, 2020. 584 с.
14. Козаченко І. Я., Новоселов Г. П. Уголовное право. Общая часть: учебник для бакалавриата и специалитета. Москва: Юрайт, 2019. 373 с.
15. Фундаментальні проблеми кримінальної відповідальності: матеріали наук. полілогу, м. Харків, 7 верес. 2018 р. / упоряд.: Ю. В. Баулін, Ю. А. Пономаренко. Харків: Право, 2018. 208 с.
16. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение. Москва: Юрид. лит., 1967. 275 с.
17. Shevchenko Ye. A question on the state supremacy over the law: the context of reforming Ukraine’s criminal legislation. L’Europe Unie/United Europe: Journal – France and Romania. 2019. № 14/14. С. 18–28.
18. Хабермас Ю. Примирение через публичное употребление разума. Замечания о политическом либерализме Джона Роулса. Вопросы философии. 1994. № 10. С. 53–67.
19. Вобликов В. Ю. Правопонимание в современной российской теории права. Теоретический журнал «Credo». 2006. № 6. URL: http://credonew.ru/content/view/572/58/ (дата звернення: 14.05.2020).
20. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Об общественном договоре. Трактаты. Москва: Канон-пресс, 1998. 227 c.
21. Кант И. Конец всего сущего. Трактаты и письма. Москва: Наука, 1980. 281 с.
22. О неблагополучном положении с безопасностью движения и о мерах по укреплению дисциплины на железнодорожном транспорте : Постановление Совета Министров СССР от 25.06.1951 № 2164. Железнодорожный транспорт СССР. 1946–1955. Сб. док. Москва: Транспорт, 1994. 281 с.
23. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8074-Х. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення: 14.05.2020).
24. Даль В. И. Толковый словарь великорусского языка. Т. 2. Санкт-Петербург: Изд. Вольфа, 1881. 802 с.
25. Таганцев Н. С. Лекции по русскому уголовному праву. Часть Общая. Вып. 1. Санкт-Петербург: Гос. тип, 1887. 394 с.
26. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях: пер. с итал. Киев: Ин Юре, 2014. 240 с.
27. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 1. Москва: Русский язык, 1981–1982. 2700 с.
28. Матузов М. И. Правовая система и личность. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. 294 с.

Код DOI

 10.31359/2411-5584-2020-42-3-117

30.06.2020