ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ З РИНКОМ ПРАЦІ: МОЛДОВА ПРОТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Автор

, доктор економічних наук, професор, Strada Mitropolit Gavriil Bănulescu-Bodoni 61, Chișinău 2005, Молдова

В рубрицi

Економічна теорія;

Підписано до друку

20.09.2019

Номер випуску

2019 - № 3 (38)

Cторінка

27-40

Тип статті

Наукова стаття

Код УДК

331.5-053.6(478+4-672 EC)

ISSN print

2411-5584

Анотація

Постановка проблеми. Молодь – це теперішнє і майбутнє будь-якої країни, а також цінне джерело розвитку суспільства. Водночас молоде населення становить категорію робочої сили, яка стикається з найбільшими труднощами при виході на ринок праці. Молодіжне безробіття є тривалим, у молоді менш привабливі зарплати, тому більше спокус мігрувати за кордон з надією знайти роботу тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема зайнятості молоді на ринку праці відображена у працях як закордонних авторів, так і з Республіки Молдова. Науковий внесок у цю проблему здійснили: Дж. Хілладж (J. Hillage), П. Джаннеке (P. Janneke), А. Бірча (A. Bîrcă), В. Гарбуз (V. Garbuz), І. Бостан (I. Bostan), В. Фрунзару (V. Frunzaru), Р. Пен (R. Penn), Е. Віброк (E. Viebrock), Дж. Лешке (J. Leschke), Н. О’Гіггінс (N. O’Higgins) та ін.
На особливу увагу заслуговує думка Я. Фігеля (Jan Figel) щодо того, що в цифровому суспільстві необхідні нові ключові компетенції не лише для набуття професійних, технічних навичок, а й для глибшого розуміння можливостей, викликів і навіть ставлення до деяких етичних проблем, породжених новими технологіями. А також дослідження Н. О’Гіггінс (N. O’Higgins), які присвячені факторам впливу на ринок праці молоді.
Формулювання цілей. Мета статті – у порівняльний спосіб проаналізувати основні показники ринку праці молоді віком від 15 до 24 років у Республіці Молдова і в країнах – членах ЄС.
Виклад основного матеріалу. У статті досліджується вплив на поведінку молоді на ринку праці кількох чинників:
по‑перше, нетрадиційних форм зайнятості. Міжнародна організація праці виокремлює такі категорії нетрадиційних форм зайнятості: тимчасова зайнятість; зайнятість на неповний робочий час; договірні відносини; замаскована зайнятість; залежна самозайнятість;
по‑друге, міжнародної міграції робочої сили, включаючи молодь. Мобільність людей та відсутність привабливих пропозицій роботи після закінчення навчання в школі живлять потоки трудової міграції, що призводить до зменшення вступу працівників на національний ринок праці – кількісно і, особливо, якісно;
по‑третє, технологічного прогресу, демографічної еволюції та економічної глобалізації, які реструктурують попит і пропозицію робочої сили, а також впливають на зміну способу праці людей. А це вже має прямі наслідки для системи освіти.
Сучасний працівник повинен мати високу кваліфікацію та сформовані професійні навички, аби залишатися конкурентоспроможним у суспільстві, заснованому на знаннях. Тому європейські працівники найближчими роками щорічно навчатимуться за різними навчальними програмами для задоволення потреб ринку праці. Навчання протягом усього життя для працевлаштування позитивно впливає на суспільство, дає значні суспільні вигоди. У статті детально досліджується вплив освіти на ринок праці з економічної, соціальної та міжнародної точок зору. Автори ставлять питання про адаптацію навчального процесу до місцевих, національних потреб та створення привабливих професійних умов і добре оплачуваних робочих місць із метою стабілізації робочої сили. На думку авторів, інвестиції в освіту приносять прибуток національній економічній системі, генеруючи ресурси для нинішніх і майбутніх поколінь.
У статті аналізуються переваги освіти на ринку праці, які можна виміряти за допомогою таких показників, як: граничне підвищення індивідуальної зарплати за рахунок збільшення середньої тривалості навчання в школі; зниження рівня безробіття. За статистичними даними, чим вищим є рівень освіти, тим нижчими будуть рівень безробіття і соціальні витрати.
Очевидно, що рівень зайнятості зростає із досягненням рівня освіти. Цей висновок ілюструється статистичними і фактичними даними. Автори здійснили порівняльний аналіз ситуації на молодіжному ринку праці вікової категорії 15–24 років в Республіці Молдова і в Європейському Союзі.
Висновки. Молодь є майбутнім нашого суспільства, і тому будь-яка країна повинна мати спеціальну політику молодіжної зайнятості та відповідну програму дій. Ураховуючи той факт, що молоді люди віком від 15 до 24 років мають більше труднощів у процесі працевлаштування, відповідальність за зайнятість повинна покладатися не лише на державні установи, а й на освітні, які завдяки якості навчання та досліджень мають забезпечити молодим людям швидший перехід до професійного життя.
Коротка анотація до статті
Статтю присвячено проблемі молодіжного ринку праці в Республіці Молдова і Європейському Союзі. Молоді люди становлять ту категорію робочої сили, яка зазнає найбільших труднощів при виході на ринок праці. Через вимоги роботодавців, які іноді є завищеними, час переходу від школи до професійного життя молодих людей може бути тривалим і призвести до їх розчарування. Рівень зайнятості молоді в Республіці Молдова є найнижчим, а рівень безробіття – найвищим порівняно з іншими віковими категоріями зайнятого населення. За цих умов необхідно розробити політику підтримки молодих людей, яка буде спрямована на скорочення безробіття і підвищення рівня зайнятості.

Ключові слова

ринок праці, молодь, робоча сила, рівень зайнятості, рівень безробіття, форми зайнятості, Європейський Союз.

Рецензент

Зовнішній рецензент

Стаття у PDF

27-40

Список літератури

Bîrcă, A. (2015). Redimensionarea managementului resurselor umane în contextul integrării Republicii Moldova în Uniunea Europeană [Resizing the human resources management in the context of the integration of the Republic of Moldova into the European Union]. Chișinău: Editura ASEM [in Romanian].
Birca, A., & Mamaliga, A. (2016). The employment levels in the European Union and in the Republic of Moldova: a comparative analysis. CES Working Papers Series, Vol. VIII, Iss. 4, 598–610.
Blau, H., Hofmann, H., Meyerle, W., Münz, S., & Vogler-Ludwig, K. (1997). Labour Market Studies: Germany. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. Retrieved from http://aei.pitt.edu/60345/1/GERMANY.pdf.
Bostan, I., & Grosu, V. (2010). The social effects of the current economic crisis on the European Union labour market. Revista de Cercetare si Interventie Sociala – Journal of Social Research and Intervention, 31, 7–21.
Cace, S. (2006). Politici de ocupare in Europa Centrala și de Est [Employment policies in Central and Eastern Europe]. București: Expert [in Romanian].
Clancy, G. (2007). The Labour Market and the Economy. Economic and Labour Market Review, 3 (2), 17–20.
Figel, Y. (2005). Europe needs modernise universities, says European Commission. Bruxelles: Communique de Presse.
Figel, Y. (2007). Key competences for lifelong learning. European reference framework. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities.
Frunzaru, V. (2009). Ocuparea fortei de munca [Employment]. Politici europene – European politician. Bucuresti: Tritonic [in Romanian].
Garbuz V., & Bercu, A.‑M. (2015). The labour and economic competitiveness of Republic of Moldova in the European context. CES Working papers, Vol. 7, Iss. 2a, 464–471.
Janneke, P. (2013, October). Youth Employment in Developing Countries. Background paper prepared under service contract DCI-EDU/2012310–255. Institute for the Study of Labor, European Commission.
Karoly, L. A., & Panis, C. (2004). The 21st Century at Work. Forces Shaping the Future Workforce and Workplace in the United States. Retrieved from https://www.rand.org/pubs/monographs/MG164.html
Leschke, J., & Watt, A. (2010). How do institutions affect the labour market adjustment to the economic crisis in different EU countries? ETUI Working Paper (4.) Brussels: ETUI.
OECD (2002). Education at a glance. Retrieved from: http://www.oecd.org/education/ skills-beyond-school/educationataglance2002‑home.htm
O’Higgins, N. (2017). Rising to the youth employment challenge. New evidence on key policy issues. Geneve: International Labour Office.
Penn, R., Rose, M., & Ruberry, J. (Eds). (1994). Skill and Ocupational Change. Oxford: Oxford University Press.
Viebrock, E., & Clasen, J. (2009). Flexicurity and welfare reform: A review. Socio-Economic Review, 7, 305–331.

Код DOI

10.31359/2411-5584-2019-38-3-27

20.09.2019